Частина 2. Гуляка. Розділ 5

Весь вечір Тіна писала гнівний лист Майї. Вона писала та видаляла написане. Потім знову писала, палаючи від обурення.

«Скажи своєму очманілому братові, щоб не втручався в моє особисте життя! Ніхто не давав йому право стежити за мною! І це моя особиста справа, в які ігри я граю!"

Замість відповіді від Майї надійшов лист зі школи.

«Ви пропустили два заліки, які необхідно здати у позаурочний час протягом найближчих двох тижнів. У разі вашої неявки наступного разу адміністрація школи буде змушена повідомити Ваших батьків про Ваше недобросовісне ставлення до навчання».

Тіна мало не плакала. Через якісь три рівні рейтингу тепер її нахабно використовували. Хто? «Нижні», як зневажливо називали тих, хто живе на нижніх поверхах. Вона нікому не могла розповісти, ні з ким не могла порадитись, як вчинити в такій ситуації.

Стосунки з Женею катастрофічно руйнувалися. Вона не могла зрозуміти причини таких різких змін. Невже ця безглузда невдача з приставкою для нього мала таке велике значення? Адже вона любить його. Як і раніше, готова будь-що для нього зробити.

Женя рідше почав її запрошувати гуляти.

Минув місяць, Тіна здала пропущені заліки у школі Майї та проклинала себе останніми словами за те, що погодилася вчитися замість неї.

Після чергового відвідин бару Женя не поцілував її на прощання. Не взяв з собою до друзів, коли його запросили на день народження.

Від нього повіяло холодністю.

Вона питала, але він невимушено усміхався, переводив розмову на інше й більше не напрошувався в гості у п'ятницю.

Що цей фантом міг йому сказати за ті кілька хвилин, поки Женя був без неї в цій віртуальній білій кімнаті?

Вона задала Жені це питання й побачила легкий відтінок зневаги.

— Усі ви, баби, однакові.

Цей погляд і ці слова були дуже неприємні, але Тіна не могла ображатися.

— Не вір нікому, щоб про мене не говорили. Я люблю тебе.

У Тіни виступили сльози. Вона хотіла обійняти Женю за шию, але він відштовхнув її:

— А я тебе ні.

Тіна плакала й не вставала з ліжка три дні.

Вона не пішла на свій залік у четвер. Вона не пішла й у п'ятницю. Вона взагалі не збиралася нічого більше робити, і їй було байдуже, що вона втратить три рівні рейтингу. Женя її не любить.

Надійшов лист від Майї. Якби він був написаний на папері, вона розірвала б його на дрібні шматочки. Але вона, не читаючи, просто видалила листа.

Мама напувала заспокійливими краплями, але нічого не допомагало.

У четвер мама вмовила сходити до школи.

Після заліку до неї підійшла Юлька Голубова.

— Він зустрічався з тобою, бо ти маєш високий рейтинг, — тихо сказала вона.

Тіна відвернулася й хотіла піти, але Юлька схопила її за руку:

— Чекай, ти повинна знати те, що тобі скажу. Тобі буде легше викинути його з голови.

— Що ж я маю знати? — метнула в неї гнівний погляд Тіна.

— Він мене теж кинув, коли домігся близькості.

— Нічого він від мене не домігся, — буркнула Тіна, приголомшена відвертістю Юльки.

— Своїм друзям він каже інше.

Він говорить про неї таке своїм друзям?

— Ти брешеш, бо злишся за те, що він тебе покинув через мене. — Тіна не хотіла вірити.

— Можеш не вірити, твоя справа.

***

Наближалася чергова п'ятниця. На екрані висів лист від Майї, який Тіна не збиралася читати.

Поруч з листом Майї світився ще один конвертик. Другий лист не мав зворотної адреси. Від кого був цей лист, їй не важко було здогадатися. "Хакер недороблений" - брат Майї здавався Тіні головною причиною всіх її проблем.

Якщо загрожуватиме, що забере назад три рівні, то вона зі спокійною совістю відповість, що по вуха рада від них відмовитися.

Вона почала читати.

«Вибач, що я стежив за тобою й наговорив твоєму залицяльнику зайве. Мені потрібно було повністю володіти ситуацією, і вийшло так, що я дізнався більше, ніж мені слід знати.

Кілька днів тому батько спалив Майкіни малюнки. Він не розуміє, що малюнки – це її життя. Вона відмовилася робити шкільні завдання, і ці дні я сам пишу відповіді. Сподіваюся, що вона вийде колись з депресії.

Допоможи мені, будь ласка. Не кидай школу.

Якщо тобі потрібні бали рейтингу, я спробую ще щось зробити. Я не можу обіцяти, бо останній місяць система почала мене відстежувати. З цієї причини цей лист зникне через три хвилини після того, як ти його відкриєш».

Як це спалив усі малюнки?

Тіна на долі секунди уявила, як горять малюнки, які звикла бачити на сторінці Майї.

Відкрила її рейтингову сторінку. Ось вони всі, які бачила раніше. Вуличний музикант, скрипка якого випромінює чарівне світло. Вечірнє місто, світло ліхтарів якого зливається із зірковою доріжкою. Яблуко. Майя якось писала, що свіжі яблука вона ніколи не пробувала. Тільки повидло в маминих пиріжках. Хіба що останні три дні немає оновлень.

Не повірити? Можна все що завгодно написати, аби досягти свого. Як перевірити? Але малюнки на папері легко горять.

Навіщо спалювати малюнки? Вона в чомусь завинила?

Тіна відкрила непрочитаний лист від Майї.

Майя писала:

«Саня сварив би мене за цей лист, але я все одно напишу, тому що мені нема з ким більше поділитися, і він не зможе видалити цей лист. Тато розбив його установку — ту, за допомогою якої він робив сама знаєш що. І ще тато спалив мої малюнки. Він називає це „повернути дітей з небес на землю“. Але я не можу жити на землі. Мені взагалі не хочеться жити.»

Лист був дводенної давності.

"Депресія депресією, але не хотіти жити — це вже занадто", — подумала Тіна і почала писати відповідь.

«Привіт, Майя. Вибач, що не відповіла на твій лист одразу. У мене теж трапилися неприємності. Мене покинув хлопець, якого я люблю. Я роздрукую твої малюнки на найкращому папері й віддам тобі, коли ти закінчиш школу та отримаєш атестат. Залишилось чотири місяці. Якихось чотири місяці, і всі твої неприємності залишаться позаду».