Чемпіон

    Після виходу інтерв`ю Софі, і знайомства публіки з новим пілотом до Аарона була прикута увага мільйонів людей. Звісно, журналісти роздули з його слів цілу драму, що не пішло на користь обом пілотам. Їх стосунки перед кваліфікацією в Австралії ставали все більш напружені. Вони фактично не спілкувались, навіть летіли з Монако на окремих літаках. Весь свій час Аарон проводив на тренуваннях або не вилазив з навушників. Його спілкування обмежувалась зборами з командою і особистими розмовами з Віктором. Натомість Коннор помічав, що персонал Ред Девілс в захваті від новачка і його результатів на тренуванні. Це змушувало першого пілота працювати ще наполегливіше. Коннор фактично не вилазив з тренажерного залу перед кваліфікацією і мав кілька продуктивних розмов з Елізою, яка займалась удосконаленням його боліда. Він знав цю машину, як своїх пять пальців, в цьому була його перевага. За його чотирирічну історію в першій команді Ред Девілс, Коннор злився з болідом і знав кожний його наступний крок чи як він відреагує на ту чи іншу його дію. 
    Крокуючи по паддоку він глянув на механіків, які закінчували останні штрихи до початку гонки. Перевів погляд і раптом зустрівся очима з Даніелем Воссом - його головним конкурентом в минулі сезони. Той кивнув йому на знак привітання і пішов дальше. Даніель не те щоб був поганим хлопцем, він був чудовим пілотом з хорошим почуттям гумору і правильними цінностями, але це не мало ніякого значення на трасі. Два роки тому, коли вони обидвоє боролись за чемпіонство, Даніель підрізав його на трасі в Італії і болід Ред Девілс з Коннором всередині врізався в бетону стіну. Тиждень Коннор пролежав в лікарні, поки не зміг повернутись до тренувань. Даніель тоді так і не виграв титул, але їх боротьба ніколи не припинялась.
        - Десять хвилин, - оголосив Віктор.
 Коннор попрямував до свого боліду. За кілька метрів від нього сидів Аарон. На його голові вже був шолом, але він знав, на скільки зосередженим є пілот всередині. Це його перша гонка в Формулі - 1, і він ідіот, якщо думає, що зможе перемогти Коннора в ній. Зазвичай всі стартові гонки для пілотів закінчувались погано. Свою Коннор і зовсім не памятає. Але якщо взяти хвилювання під контроль хто знає, може щось і вийде. 
Коннор сів в болід і надягнув шолом. 
- Першим поїде Маккмафін, - мовив Віктор. 
Аарон повернув голову в сторону напарника. Їх очі в шоломах зустрілись, і напруга почала наростати. Коннор стиснув кермо. Він робив це вже тисячі разів, був першим. І це була ще одна кваліфікація, в якій він візьме поул. Головне, не думати про Аарона і зосередитись на заїзді. 
Болід виїхав на трасу, і Коннор проїхав ідеальне коло. Одне з найшвидших в його карєрі на цій трасі. Команда зустріла його привітаннями, зараз він був на першому місці. Віктор похлопав Коннора по плечу, коли той вилазив з боліда, але замість того, щоб піти охолодитись від підійшов до боліда Аарона. Нахилився до нього і сказав достатньо тихо, щоб команда його не почула, але почув Аарон.
- Все ще думаєш, що можеш краще? Може твої батьки і купили тобі місце в Ред Девілс, але ти не більше, ніж пустишка. 
Аарон дивився прямо перед собою, не звертаючи уваги на Коннора, але той знав, що він його почув. 
Почався відлік і болід Аарона виїхав на трасу. Коннор зустрівся очима з Елізою, яка явно чула його слова і з осудом дививлась на хлопця. Вони пішли до екранів, щоб подивитись заїзд Аарона. Перше коло він проїхав досить непогано. 
"Він швидкий", - появилась думка в голові Коннора і той напружився. 
Руки Коннора стисли крісло, на якому сиділа Еліза. Вона давала вказівки Аарону по керуванню, жаль тільки Коннор не чув відповідей хлопця. Наступне коло теж було непоганим. А от на третьому колі праве колесо боліда ледь дьоргнулось і Аарона занесло прямо на гравій. Пілот явно встиг натиснути на гальма, бо удар від зіткнення був мінімальним, але цього було достатньо, щоб коментатор оголосив: "Пілот Ред Девілс вилетів". 
- Бляха, - закричав Віктор, стукнувши кулаком по столі. 
А на лиці Коннора зявилась переможна посмішка. 
Команда зустріла Аарона з розумінням. Вони всі знали, що потрібен час на адаптацію, але, звісно, хотілось би кращого результату, ніж останнє місце.
Появились результати. Коннор Маккмафін стартуватиме з поул позиції на гран - прі Австралії, і це був ідеальний початок сезону для нього. 
В переможному настрої Коннор вийшов до глядачів, які надіялись сфотографуватись з кумирами. Він роздавав автографи і робив фото, поки Віктор не сказав, що час їхати і машина вже його чекає. Ще кілька коротких питань з сотнями компліментів і Коннор рушив в сторону виходу. Як хтось обігнав його, задіваючи плечем. 
- Ти осліп? - крикнув в слід Аарону Коннор.
Той був в сонцезахисних окулярах, червоній футболці і шортах. Його одяг висів на ньому, а це означало, що хлопець втратив з кіло за цю кваліфікацію і попередні тренування. 
- Ой вибач, твоя слава засліпила мене, - сказав він. - Напевно важко відбиватись від стількох фанатів.
- Тобі ніколи не зрозуміти, бо це буде твій перший і останній сезон в Формулі - 1, - відповів з усмішкою Коннор, підходячи ближче. 
Аарон дивився просто на нього, але мовчав, стиснувши кулаки. Здавалось, ще трохи і він взірветься.
- Я погуглив, хто ти такий і тоді мені стало зрозуміло, як ти попав в Ред Девілс. Тато - фармацевтичний магнат, мама - прокурор в Європейському суді. Ти просто завжди получав все, що хочеш так? І це ще одна твоя маленька забаганка, яку удачно втілив твій татечко для улюбленого синочка. Але розкрию тобі секрет, Літовскі, якщо в людини немає таланту і сил працювати, то ніякі гроші не врятують тебе від помойки. 
Після цих слів почувся глухий звук, і з носа Коннора струєю хлинула кров. А після цього яскравий спалах осліпив Аарона.
- Ви, що там робите? - закричала десь здалеку Еліза. - Зовсім розум втратили? 
Вона підбігла до Коннора, який намагався зупинити кров, і грізно глянула на Аарона. Тепер він ще більше не подобався їй, але останнє рішення завжди було за Віктором. 
- Ходи, Конноре, треба прикласти лід, - вона повела його в медпункт, поки Аарон так і стояв дивлячись їм в слід.
- Там хтось був, Елізо, хтось сфотографував нас, - сказав Коннор.
Еліза стиснула губи. Вона знала, яка людина завжди знаходиться в потрібному місці, щоб получити сенсацію. 
                                        
                                    ***
    Тихий вечір в готелі Міленіум в Австралії. Софі Беннет сиділа біля бару і допива свій мартіні. На її лиці грала грайлива посмішка, коли вона час від часу переглядалась з барменом. Він налив їй вже два безкоштовні напої, і Софі розуміла, що за третій їй вже прийдеться з ним розраховуватись. Він не був в її смаку, хоч і тіло в нього було неперевершене. А брутальна борода і тату на мускулах придавали йому ще більшою мускуліності. Софі знуджено вздихнула. Кожен вечір вона проводила з бокалом чогось міцного. Це допомагало заснути і хоч на кілька годин знімало стрес, який накопився за день. Перебуваючи в своїх думках, дівчина і не замітила, як хтось присів на крісло поруч. Вона обернула голову, і її лице залилось виразом цікавісті.
    - Морган? - мовила вона. - Невже, ти прийшла сюди заради мене? Я знаю, що Ред Девілс живе в іншому готелі. 
    - Зітри з лиця цю самодовольну посмішку, хоча частково ти і права.
Софі сперлась об барну стійку, оглядаючи обтислі джинси Елізи. 
    - Так чим заслужила твій прихід? 
    - Я знаю, що ти була там, коли Аарон вдарив Коннора. Ти маєш видалити фото. 
Жоден нерв не дьоргнувся на лиці Софі, а вираз ні каплі не змінився. 
    - Не розумію про, що ти, - промуркотіла вона, шукаючи в сумочці гаманець, щоб розплатитись.
    - Я попереджала тебе не лізти. Чому з всіх команд ти вибрала саме нашу, щоб діставати? 
Софі кинула на барну стійку кілька доларів і піднялась з стільця, коли Еліза схопила її за руку. 
    - Ти нікуди не підеш, - мовила вона. 
    - Не тобі мені вказувати, що робити, - підвищенним голосом сказала Софі, але руку не прибрала. 
    Вони дивились один на одного, поки Софі не опустила очі. 
    - Морган, це моя робота. І я буду робити все, щоб виконувати її добре. Тому, якщо ти прийшла просити мене видалити фото, цього не буде. 
Софі пішла в сторону виходу, закинувши сумочку на плече. 
    - В тебе взагалі немає меж? - крикнула їй в слід Еліза. - Це просто жалюгідно те, що ти робиш. 
Софі зупинилась на кілька секунд, але нічого не відповіла і пішла дальше, залишаючи цей бар в надії якнайшвидше зустрілись з мягеньким ліжком і прийняти теплу ванну.