Розділ 6. Гарячий ранок, вибухові чати і літературна бімба

Маріанна прокинулась від гучного шарудіння. В очах різало, а тіло не слухалося.

Шум повторився.

— Хтось явно вирішив підпалити квартиру зсередини? — хотіла пожартувати над котом, але всі звуки злилися в хрипле ричання.

Вона перевернулась на інший бік і втикнулась носом у… пакет.

Аксіома крутився там, завзято намагаючись дістати собі хоч якийсь сніданок.

— І що я роблю на підлозі? — запитала Маріанна себе тим гидким хриплим голосом.

Кіт лиш подригав лапою.

— Ти просто ненажерисько! — простогнала Маріанна. — Може, ще подзвониш Професору, щоб пригнався і навчив тебе лапою відкривати котячі консерви?

Кіт підняв голову й фиркнув. В погляді читалося:

«Не хрюкай на Мою Котячу Високість»

Мармеладка змусила себе сісти. Голова гуділа, ніби в ній поселилась бригада ремонтників. Кіт витягнув невеличку пачку корму лапою і підсунув до хазяйки. Потім побіг до своєї тарілки і жалібно занявкав.

«Ось що значить присутність кота та відсутність Професора», — подумалось Маріанні, коли вона нарешті спромоглася розібрати «котячий пакет» і накидати паштет Аксіомі у мисочку.

Потім вона потягнулася до полички, де поряд кактусом валялися всілякі творчі дрібниці. Маріанна нашукала там термометр. 38,7 її не потішило. Вона тремтячими руками перебрала залишки якихось ліків і знайшла заповітний парацетамол. Швидко хлюпнувши води з крана в чашку, дівчина запила таблетку.

«Ну що я  за розкисня сьогодні???  І котра година?» 

Вона оглянула кімнату. Сумка з відірваною ручкою валялася в кутку.

«Шеєр точно встиг оцінити масштаб мого бардаку! З такими вихідними даними він на мене більше ніколи не гляне так … як вчора в його авто». 

Маріанна застогнала від болю в голові.

— Чудово. Просто фантастично! — прохрипіла вона.  — Нагорода за найтупіший вівторок року дістається… мені.

Хворий погляд блукав по кімнаті і зупинився на стрілках годинника.

10:36

— Я проспала пару в Шеєра! — закашлялася Маріанна. —  Це провал! Борисович мене вб’є. Якщо цього не зробить Даміан… Чуєш, Аксе? Аксику? Де ти?

Наїджене товстеньке маленьке котярисько уже мирно сопіло на ліжкові.

— Зрадник! — кинула вона Аксіомі.

Від кота — нуль реакції.

Вона пошкандибала до письмового стола, де лежав мобільний. Він продовжував настійливо жужати!

Чат групи ЛТ- 41 вибухав повідомленнями зі швидкістю світлового дня.

ЧАТ ЛТ- 41

Марина  (09:10) 

«Запізнююсь. Замовте словечко перед Шеєром!»

Костян (09:11):

«Не прийшов на пару».

Марина (09:11)

«Реально??????? Я в шоці!»

Світланка Мілик (09:11)

«Теж запінююся! На університетській парковці дві швидких!!!!!»

Катя (09:12)

«І що там?»

Світланка Мілик (09:15)

«Когось несуть».

Хвальковський (09:16)

 «Хто там? Може наш Шеєр?»

Світланка Мілик (09:17)

«Його ні хвороба не косить, ні дівка не взасосить!»

Чат розривався веселими смайлами.

Бодька Кремінь (09:23)

«Народ, там реально якогось чувака в костюмі винесли.  Свєтка, ти де? Я на правій стороні, біля входу в гуманітарний».  

Світланка Мілик (09:38)

«Не пукають на територію»

Настя Методистка Деканат (10:08)

«От і не пукайте! Собака брехала! То нашого «інтертекстуала» Мельниченка повезли! Звалився в коридорі! Шеєр надавав допомогу! Ця і наступна пара нам поставили самопідготовку у бібліотеці. Третя і четверта «Книжковий бізнес», 208 ауд, 

П’ЯТА ПАРА ШЕЄР. 302 аудиторія!!! Попробуйте не заявитися! Нам всім буде хана!»

Хвальковський:  (10:30)

«Мельниченко такий молодий, а такий хлюпик! Не те що я!»

Настя Методистка Деканат (10:38)

 «Хвали мене, моя губонько! Будеш пити так як Мельниченко вчора в «Glückpilz Haus» то теж винесуть ще б трохи і вперед ногами!

Чат вибухнув смайликами «вогонь»

Настя Методистка Деканат (10:42)

«Народ! Сьогодні п'янка-гулянка в «Pilz»  відміняється. Треба тихо бути».

Всі занили, заполонивши простір ридаючими мордасями.

Настя Методистка Деканат (10:42)

«Розборки почалися. Декан  на місці. Тому нікому не зматуватись з пар. Сто тридцять восьма, якщо чуєш наш голос, дуй на пару. Шеєра не пропускати!

Катя: (10:52)

«Хто не прийде до Шерика  — самогубець».

Настя Методистка Деканат (10:55)

 «Беззаперечна істина»

Хвальковський:  (11:00)

«Марунька! Тебе чекає експеримент! Нам цікаво, що він тобі приготував! Аууууу…сто тридцять восьма?????????»

Маріанна закрила чат. У грудях щось стислося боляче й солодко водночас.

— Живий…  Мій Шеєр, слава Богу! 

Кіт, якого вона розбудила своїм крикохрипом здивавано нявкнув.

—  Книжковий бізнес у Матінки Матильди —  єрунда! А от пропустити Шеєра —  вершина ідіотизму!

Вона поплескала себе по щоках, підбадьорюючи:

—  Давай! Вперед!

Поки Маріанна судомно намагалася знайти чистий светр та хоч якість брюки, а не джинси, телефон знову забжукав:

Ігор Борисович (10:59)

«Мармеладко, ти здуріла? Де тебе носить? Ти чого не на парах? Не відповідаєш ні мені, ні видавництвові! Велика зірка?

Твоя статистика, дорогенька, на Booki лежить мертвячком!

Крижаний Герцог— недописаний.

Ти втрачаєш час, рейтинг, гроші. Незабаром декан, тобто я, буде змушений відрахувати тебе з університету за систематичні пропуски!»

Маріанна  (11:01)