Реальні й віртуальні

Реальність

«Шкряб! Шкряб!», – шурхотіла мітла по шкільному подвір’ю. Дебелий підстаркуватий двірник, якого на цю роботу привели крихітна пенсія і байдужі родичі, змітав докупи полум’яно-помаранчеве та яскраво-жовте листя, що густим кольоровим килимом всіяло асфальт. За цим розмаїттям осінніх барв він навіть не одразу помітив підозрілі темно-брунатні плями і лише натрапивши на їх джерело злякано відсахнувся. Тремтячими руками чоловік неправильно перехрестився і потягнувся за мобільним.

На шкільному подвір’ї лежала мертва дівчина. Школярка, хоча й старшокласниця, з тих, кого легко сплутати з дорослими, якщо не надто уважно придивлятися. Почервоніле від крові висвітлене волосся затуляє обличчя, руки й ноги неприродньо вивернуті, наче в розчавленої комахи. Піднявши погляд догори, двірник помітив єдине відчинене вікно на третьому поверсі.

http://www.yelowpages.ua/jahlivasmertshkolyarki

01.11.2019

16:32

Листопад розпочався падінням…школярки.

Страшна трагедія вжахнула жителів невеличкого райцентру Лубни, що в Полтавській області. Сьогодні вранці, прибираючи територію ЗОШ №7, двірник наштовхнувся на моторошну знахідку – спотворене тіло учениці. Згідно попереднього висновку поліції, десятикласниця Альбіна Загірна випала з вікна третього поверху школи, в якій навчалася. Чи була її смерть нещасним випадком, самогубством або навіть вбивством, поки що невідомо. Слідство розглядає всі версії, але слідів боротьби на тілі загиблої начебто немає. Зі свого боку, ми висловлюємо щире співчуття батькам нещасної дівчинки і просимо всіх наших читачів наглядати за своїми дітьми, особливо підлітками. Адже всім відомо який це складний вік, особливо у наш час…

Більше про злочини, вчинені над дітьми та підлітками, читайте за посиланням: http://www.yelowpages.ua/zlochininadditmi

Більше про злочини, здійснені підлітками, можете дізнатися тут: http://www.yelowpages.ua/dityachazlochinnist

Для перегляду фото загиблої без цензури необхідна платна підписка.

http://www.coolmesenger.com

06.10.2019

18:04

Bell@: Привіт.

Bell@: Кажу, привіт.

Bell@: Ти й далі не відповідатимеш?

Bell@: Образилася? L

S@nny: Просто зайнята.

Bell@: Чим?

S@nny: Вдома роботи по горло.

Bell@: Хочеш, я прийду й допоможу?

Bell@: Твої мене люблять.

S@nny: Не треба.

Bell@: Тоді після школи зустрінемося.

Bell@: Сходимо, погуляємо.

Bell@: Як раніше.

S@nny: Боюся, як раніше більше не буде.

Bell@: Ти маєш на увазі, як в третьому класі?

Bell@: Це й добре.

Bell@: Ми виросли.

S@nny: Це не ТАК називається.

Bell@: Але ж ми й досі подруги?

S@nny: Я не знаю.

S@nny: Просто дай мені час подумати.

Bell@: Гаразд.

Bell@: Скільки?

Реальність

Дівчина черкала пальчиком по екрану смартфона, байдужа до всього та всіх навколо. Принаймні, так мало здаватися зовні, адже насправді вона раз-у-раз окидала поглядом клас та видимий крізь відчинені двері шмат коридору, шукаючи знайоме вилиняле блакитне худі. Помітивши його, школярка ніби знехотя підвелася і вийшла в коридор. Її однокласниця розмовляла з високим чорнявим парубком з паралельного і в цьому б не було нічого дивного, якби вони не трималися за руки. Ненав’язливо й ледь помітно, та все ж трималися. Скреготнувши зубами, дівчина повернулася до класу, пообіцявши собі в усьому розібратися після занять.