11.01.

Не подобається мені, як Антер похитується, таке враження, ніби встав тільки тому, що рабу належить виконувати забаганки господаря в будь-якому стані, інакше буде ще гірше. Скоріше додому.

Прямую до дверей, замислююся, про всяк випадок підходжу до батога, беру один. У Антера погляд... Боже, ну не думаєш же ти, що я все ж таки вирішу прикрасити тебе для кількості!

Кидаю на підлогу, роблю вигляд, що нічого не помітила. Про всяк випадок. Навряд чи, звичайно, хто посміє перевіряти його на предмет ударів, та й раптом я скористалася пультом. Але так, для правдоподібності.

Розслабляється трохи.

Видихнувши, відкриваю двері, виходимо. Ажаллі неподалік, направляється до мене, Свелла теж звідкись матеріалізувалася. Опускаю голову, підходжу покаянно, не даю їм нічого сказати – сама починаю:

– Будь ласка, пані Ажаллі, вибачте мене, з мене сьогодні така гостя жахлива, вибачте за цю істерику, сама не знаю, що на мене найшло, я так злякалася, так...

Вони в дві руки починають гладити і заспокоювати, тепер і сльозам ніхто не здивується, в свою чергу вибачаються, кажу, що поїду додому, обидві навперебій запрошують приходити ще, переживають, що так вийшло – загалом, кілька разів повторюємо всі ці дурниці на шляху до мого гравікару. Сподіваюся, Антер виконує свою роль як треба, втім, у нього і без того обличчя в синцях, а самого похитує, поводок ходуном ходить – і прикидатися не потрібно.

Недалеко від кімнати покарань стоїть хлопець – я з ним майже не спілкувалася, нас тільки познайомили, Клим. Він навіть не приймав особливої ​​участі в грі – перебував десь з іншого боку кола. І ось зараз – притулився до стіни, в руці прилад, підозріло схожий на сітьовик. Щось в ньому розглядає, водить пальцем – але ніяких віртуальних вікон не бачу.

Продовжую плакатися Ажаллі зі Свеллою, тільки серце неспокійно б'ється. Сподіваюся, він всього лише зайнятий своїми справами, я ж нікого не бачила, мене ніхто не засік...

Піднімає несподівано очі – сині, світлі як і у більшості місцевих жителів. У погляді раптова жалість. Не помічаю, віддаючи всю увагу господаркам будинку.

Потрібно буде побільше про нього дізнатися.

Проводжають до гравікару. Свелла навіть так люб'язна, що наказує якомусь із місцевих рабів відкрити двері машини. Ну так, вона не прихильниця надмірних покарань, пам'ятаю. Так, потикати в кнопочки для розваги.

Селій з Халіром не показуються.

У машині насамперед знімаю з талії Антера поводок. Ненавиджу.

Мовчимо.

Антер

Якийсь день сьогодні... божеільний. Нічого не розумію. Або просто не хочу розуміти. Тіло ломить, тягнуча біль віддає в кожну клітинку, затьмарюючи думки, не дозволяючи зосередитися, лягти б. Цікаво, чи буде мені дозволено скористатися медкабіною? Не такі вже страшні рани, самі за кілька днів загояться. Хоч би до ліжка дійти. Поки сидів в кімнаті покарань – кілька разів мало не відключився.

Здається, знімає з мене поводок, хоча яка вже різниця...

Щось шукає під сидінням, напевно, повинен допомогти, але оскільки не наказує, сиджу прикривши очі. Немає сил.

Машина летить плавно, спочатку повільно вздовж дороги, потім господиня піднімається вище над будівлями і запускає найбільшу швидкість. Вдома опиняємося майже миттєво.

– Як ти? – питає. – Дійдеш?

– Куди ж я подінуся.

– Допомогти?

– Що ви, пані.

Міркую, що потрібно б їй двері відкрити, але вона вже встигла вилізти, чортихнулася – здається, на свої босоніжки. Виходжу. Як посидів – начебто полегшало, хоча йти зовсім не хочеться. Лягти б. Але хто тобі дозволить лягти, у тебе купа обов'язків, так що давай зберися, раб. Сьогодні ти дізнався своє місце.

Кінець першої книги

Друзі, першу книгу завершено.

Дуже приємно, що ви пройшли зі мною та героями цей нелегкий путь. Не забувайте, що автору неймовірно потрібні ваші враження та зворотній зв'язок! Якщо книга сподобалася, натисніть, будь ласка, на зірочку: вам це нічого не коштуватиме, а автор побачить, що його праця не пройшла даремно.

Буду рада бачити вас у наступних книжках:

КНИГА 2 "ВІЗЬМУ ТВІЙ БІЛЬ", КНИГА 3 "СМАК СВОБОДИ", КНИГА 4 "ГРАНІ ДОВІРИ", КНИГА 5 "УСВІДОМЛЕННЯ", КНИГА 6 "ЗАЛИШИТИСЯ ЛЮДИНОЮ"

Вони вже чекають вас на моїй сторінці! А ще запрошую всіх подивитися буктрейлер. Він чудовий!

Щоб потрапити на інші книги, перейдіть на мою сторінку, натиснувши на моє ім'я (Нідейла Нельте). Там вам відкриються усі мої твори. Також в анотації кожної частини є кнопочка з посиланням на наступну.

Друзі! Якщо ви хочете МАТИ "РАБА" В БУМАЗІ, тепер є така можливість. Він вийшов на російській мові у трьох книгах. Зараз можна замовити його на сайті Лабірінту зі знижкою. Посилання у кнопочці в анотації. Якщо ви маєте проблеми з пересиланням через кордон, напішіть мені, і я дам координати дівчини, яка возить книги з Лабіринту.

Якщо ви вперше на сайті, реєстрація дасть вам можливість спілкуватися з автором, висловлювати свою думку про прочитане та додати книги у "бібліотеку", щоб отримувати повідомлення про вихід нових глав. Також ви можете підписатися на автора і слідкувати за новинами, знижками, розіграшами та виходом нових книжок.

Якщо ви вже з нами і книга вам подобається, не забувайте сказати про це автору, хоча б натиснувши зірочку "мені подобається" біля анотації.

З нетерпінням чекаю на ваші коментарі!