28

Вчора телефонувала Женя. Повідомила Ніні її графік на наступний тиждень. Вона працюватиме увесь тиждень у денних випусках новин, у вівторок і у четвер додатково на ранкових. Також розпочалася підготовка до її шоу. По дорозі до телекомпанії, Ніна через вікно таксі дивилася на борди, на яких була зображена вона. Пройшло лише пару днів, від початку піар – компанії, а люди уже її впізнавали. Просили зробити селфі, дати автограф. Сюжет у підсумковому випуску новин підігрів цікавість до неї: дівчини із провінції, відібраної із поміж 200 бажаючих,  яка за півроку осилила підготовку по програмі ведучої і уже за місяць виходить у ефір перший випуск її шоу.

• Дійсно, мов попелюшка із казки…,- сумно прошепотіла Ніна на задньому сидінні таксі.

Вчорашній нічний приїзд Сергія зупинив руйнування її життя. Той день вона провела на одинці із своїми думками. Він від’їхав не промовивши ані слова, не назвав напрямку і нічого, зовсім нічого, не пояснив їй. Ніна вважала, що це кінець її мрії. Кінець її сподівань на міцну родину, про яку вона мріяла, зачинена у своїй кімнаті у південному містечку. Поки батьки, недобираючи слів, виясняли стосунки. Родина у якій не буде криків і голосних, грубих голосів та слів. Вона мріяла про розуміння з півслова, з пів подиху. Саме це, вона і відчула у Сергієві. І не помилилася. Він дійсно був такий, як вона мріяла. Він умів кохати. І умів приймати кохання. Він обіцяв її захистити. І захищав постійно. Допомагав, відгороджував від рутинних справ, від неприємностей. Створював їй масу моментів і можливостей відчути себе особливою у житті. Справжньою жінкою, коханою і бажаною. Найбільше, Ніна боялася, що це могло закінчитися. Ось так, незбагненно і грубо хтось може увірватися у життя і наплювати там, наслідити. Зіпсувати те, що двоє так пильно і ретельно вибудовували. Вона глибоко у душі розуміла Сергія, його стан і сумніви. Але він вернувся і зупинив руйнування її життя.

Ніна провела денний випуск новин. Хоча, це був лише третій раз у її житті, режисер коли виходили із студії промовив підбадьорливо:

• Немов тисячний у твоїй кар’єрі!

Ніна відчувала себе тут на своєму місці. Відчувала позитивну енергію людей, які тут працюють. Вони наповнюють один одного спільним змістом. Немов велика родина на сімейному святі. Усе робиться злагоджено, весело і продуктивно. Лише страх бачити Аркадія сковував її емоції. Не дозволяв їй розкритися повність. Як тільки гаснуть телекамери у Ніни згасає погляд. Дехто із колег запитували, чому Ніна сумна і де подівся її вогонь у очах. Який перетворився у жевріння вогнища, яке затухає під дощем. Ніна відмовчувалася, або говорила, що втомлена після виснажливого навчання.

У другій половині дня разом із Женею і режисером новин пішли у конференц – зал, де зібралися керівники студії новин, телеканалу та персонал, який буде задіяний у випуску. Це була перша планерка нового політичного шоу. Усі присутні з цікавістю очікували Мальчука, який мав розказати про цілі шоу, про першого запрошеного гостя. По студії ходили чутки, що першим гостем, якого запросять у «Свіжий подих»,  буде молодий опозиційний політик Степан Вусенко. Він кандидат по 100 – му виборчому округу, де мали відбутися довибори у Верховну Раду у зв’язку із тим, що попередній депутат по стану здоров’я склав із себе повноваження від даного округу. Доволі часто його згадували у новинах, як правило компроментуючою інформацією і звинуваченнями у зв’язках із олігархами.

Мальчук влетів у зал так як завжди, стрімко та із відчуттям безмежної влади, яку він відчував у кожному подиху телекомпанії. Він мав тверді позиції основного рупора однієї із олігархічних, промислових груп. Займав це місце давно, впевнено і нещадно нищив конкурентів і людей,які так чи інакше протистояли групі. Йому вдалося сформувати потужну інформаційну студію, де працювали найсильніші професіонали зібрані із усієї країни, яких він відшукав і запросив у телеканал. Його ідеї та проекти завжди знаходили підтримку,  як у інвесторів каналу, так і у глядачів. Найвдалішим його проектом, безсумнівно був, Аркадій Бойко. Вони зналися ще із розвеселих комсомольських часів. Керували комсомольськими осередками у сусідніх областях центру України. Часто пересікалися на республіканських з’їздах, де і зблизилися на фоні спільних інтересів та захоплень. Андрій бачив у ньому свого однодумця. Так же як і він, той мав прогресивні ідеї по розвитку комсомольських організації і розвитку себе, як майбутніх політиків і керівників соціалістичної республіки. Коли розпочалося розкрадання країни, скупка за безцінь величезних комбінатів та заводів вони не брали у тому участь. Аркадій по причині того, що його батько успішно вділив собі частину області. Андрій захопився створення медіа простору у своїй області. Швидкий успіх допоміг переїхати у столицю. Там його талант на той час був більш затребуваний. Награбоване потрібно було оберігати і виводити із тіні. Новоутворені багатії намагалися пробитися у верхівку державного апарату, прикритися депутатськими недоторканостями, «своїми» прокурорами та міліціонерами. Також, важливу роль відігравала інформація. На піку цієї хвилі і піднявся Андрій. Обслуговуючи інтереси промисловців та олігархів. Вони щедро платили, за очищене інформаційне поле навкруг себе і своєї діяльності. На пару років Андрій випустив із уваги Аркадія. Який за той час став відомим журналістом, працював у провідній газеті столиці. Аркадій читав його викривальні статті, але нюх медівника показував, що це була якісна «заказуха». Він запросив Аркадія на телеканал. Створили перше у країні ток – шоу на якому і займалися журналістською розправою, над представниками інших груп чи просто вискочок, які не розуміли куди вони попали. Аркадій швидко став «політичним кілером»,  надзвичайно високого рівня. Очолив відділ новин телеканалу. З тих пір вони йшли рука об руку у хащах української політики, встеляючи свій шлях «політичними трупами».  Як наслідок Мальчук отримував безмежну довіру і мільйони на рахунок,  за політичну розправу над опонентами його таємних покровителів.