Пітер Беллард : Магія соулмейта
Частина 1. Що було тут, тут і залишиться.
Дім та більше нічого.
Пітер навіть не вдарив її, просто кілька разів відштовхнув. Як вона могла вибратися, коли у домі були лише він иа вона. Десь шість годин пройшло, а смута прослизнула до горла. Коли постане магія і після як прийде сонце, треба "поставити" замок.
Обережно забігти до кімнати, подалі від нього. Хіба Пітер її відпустить ?
Так. До могили. Треба вийти.
Вимити лице. Під пильним невидимим поглядом відчувається, наче вона знов потрапила у початок. День народження Стіва, йому виповнилося тоді 23 чи 24? Ні, звісно він значно молодший.
У Сердці відчувається безодня, повна безодня. Пітера.
Нутро скручує, коли дівчина пригадує, що казав Стів, його здивування та той переляк. Крізь мелесеньке скло він напружено дивиться на неї, Пітер підглядає. Погляд, як і рухи, ворожі, уважні. Згадується, та сама ніч, коли Пітер до неї прийшов. Ласкавий гомін, якийсь стук, його голос, його руки.
А ще... Ті крики.
- Це що дощовики? Чиї це речі? Цей дім. .
Треба випити води. Відкривається кран, десь ллється вода дзвенить чайник. Чи то посуд? Невже...
Невже "супермен-телекенезіст" готує?
#434 в Фанфік
#5951 в Любовні романи
#212 в Любовна фантастика
Відредаговано: 21.02.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
