РОЗДІЛ 20. ТИХА ПАСТКА

День починався абсолютно звичайно. Злата супроводжувала Ясмін на виїзні заняття з малювання у відкритому парковому павільйоні, а поруч, як завжди, чергував один із охоронців Асланова.

Артем розробив хитрий і безшумний план. Жодного збройного нападу чи зайвої метушні. Завдяки старому знайомому з адміністрації студії, Артем організував хибний дзвінок від імені особистого секретаря Тимура: охоронцю повідомили, що Асланов чекає термінового звіту на парковці й передає, щоб той особисто підійшов до його авто.

Як тільки охоронець відійшов, до Злати з Ясмін підійшла жінка в формі адміністратора.

— Пані Злато, пан Асланов просив перевести вас із Ясмін до закритої VIP-альтанки на іншому боці парку. Для вашої безпеки там чекає його службова машина.

Злата здивувалася, але нічого не підозрюючи, взяла Ясмін за руку. Вони пройшли крізь затінений садок, де їх чекав чорний тонований мікроавтобус. Щойно вони наблизилися, бічні двері рвучко відчинилися, і їх затягнули всередину. Усе відбулося так швидко й безшумно, що перехожі навіть не звернули уваги.

Коли із Злати зняли щільну пов'язку з очей, вона виявила себе й перелякану Ясмін у напівтемному приміщенні старого заміського комплексу.

— Ну привіт, моя люба, — з темного кутка вийшов Артем із божевільною, отруйною посмішкою на обличчі.

— Артем?! — Злата миттєво закрила собою Ясмін, міцно стиснувши її тремтячі плечі. — Ти з глузду з'їхав?! Негайно відпусти нас!

— Відпустити? Після того, як твій хахаль Шейх зламав моє життя й забрав усе? — він підійшов ближче, діставши телефон. — Ви — мій єдиний квиток у нове життя. Асланов виплатить мені мільйони за свою дорогоцінну донечку й свою улюблену «пташку». І найголовніше — він зробить це без жодної поліції, якщо хоче бачити вас живими.

— Ти пожалкуєш про це, Артеме, — випалила Злата, відчуваючи, як усередині все холоне від жаху за дитину. — Тимур тебе знищить.

— Подивимося, хто кого, — вишкірився той.

Тим часом у маєтку Асланова панувало пекло. Дізнавшись про зникнення доньки та Злати, Тимур підняв на ноги всю свою приватну службу безпеки. Жодної поліції — він діяв жорстко, професійно та невідворотно.

Завдяки геолокаційному трекеру, який був прихований у смарт-годиннику Ясмін (про який викрадачі не здогадувалися), Богдан за лічені години вирахував місцеперебування машини.

— Ми знайшли їх, Тимуре, — відрапортував Богдан, пересмикуючи затвор затиснутої зброї. — Заміський закинутий мотель біля траси. Вони там.

Очі Шейха спалахнули небезпечним, диким вогнем:

— Оточити будівлю. Живим не випускати нікого, хто торкнувся моєї сім'ї.