Після тебе. Я
Пролог. Точка відліку
Я більше не пишу про неї. І я більше не пишу про ту, що була після неї.
Я пишу про себе.
Це дивне відчуття — дивитися на екран і розуміти, що за спиною більше немає ні Соні, ні Оксани, ні фальшивих друзів, які тягли з мене гроші. За спиною взагалі нікого немає. Тільки я і ця кімната.
Раніше я думав, що самотність — це вирок. Що це покарання за те, що я був поганим сином, поганим хлопцем, поганим другом. Я заглушував цю самотність алкоголем, таблетками, випадковими дівчатами та ревом мотора. Я намагався бути кимось для всіх, щоб хоч хтось був поруч зі мною.
А потім усе зруйнувалося. І в цій тишині я вперше за багато років почув свій власний голос.
Я не хочу сказати, що тепер я знаю всі відповіді. Я досі не знаю, ким я стану, коли ця історія закінчиться. Я досі іноді прокидаюся з думкою, що моє життя — це помилка. Але я більше не тікаю.
Ця книга — не про кохання. І не про біль. Ця книга про те, як зібрати себе заново з уламків, коли здається, що від тебе нічого не залишилося. Про те, як я вчився читати. Як я вчився писати. Як я вчився просто бути.
Це моя історія. І, нарешті, головний герой у ній — я.
Відредаговано: 10.11.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
