Після тебе

Післямова. Чому я пишу цю історію

Я пишу цю історію не тому, що можу повернути Соню цими сторінками. І не тому, що хочу змусити її щось відчути або довести їй, що вона була неправа. Я не знаю, чи прочитає вона колись цю книгу і що подумає, якщо прочитає.

Я пишу, бо не хочу, щоб усе, що було між нами, залишилося в пам'яті кількома яскравими сценами й болем від кінця. У нашій історії були не лише розставання й помилки. Були перші повідомлення, зустрічі, прогулянки, квіти, розмови, смішні дрібниці й хвилини, які тоді здавалися звичайними. Були й мої вчинки, за які мені доводиться відповідати, навіть якщо я зрозумів їхнє значення надто пізно.

Коли мені було вісімнадцять, я вважав кохання вигадкою. Я думав, що можна жити, ні до кого по-справжньому не прив'язуючись, і що це робить мене сильнішим. Потім з'явилася Соня — і я дізнався, що можна сумувати за голосом, чекати простого повідомлення, запам'ятовувати короткі зустрічі й боятися втратити людину, яку колись навіть не вважав важливою.

Але ця історія не перетворює мене на людину, яка тепер знає всі відповіді. Я не знаю, чи могло наше життя скластися інакше. Не знаю, чи вистачило б нам кохання, якби ми раніше навчилися чути одне одного. І не знаю, що Соня думає про мене зараз.

Я знаю лише те, що зустріч із нею змінила мене. Не відразу і не так красиво, як це звучить у книгах. Я помилявся, завдавав болю, намагався втекти від почуттів і надто пізно розумів, що саме втрачаю. Зміни не стирають минулого і не дають права вимагати другого шансу. Але вони все одно мають значення — хоча б тому, що після цієї історії я вже не можу чесно сказати, ніби кохання нічого не змінює.

Колись я думав, що кохання вигадали люди, яким потрібне виправдання власної слабкості. Тепер я розумію хоча б одне: я не був готовий до того, що одного разу мені самому буде що втрачати.

Я не знаю, чим закінчиться все, що почалося після Соні. Але знаю, що ця історія стала частиною мене. І, можливо, написати її — означає нарешті перестати намагатися змінити минуле і просто визнати, що воно було.

Це історія про Соню. Про нас. І про мене — про людину, якою я був до неї і якою став після.

 

Продовження вже виходить! Шукайте книгу «Після тебе. Без мене» у моєму профілі. Це вже не історія про Соню, це моя історія падіння на дно та спроби знайти себе. Буде жорстко, але чесно.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше