Після тебе

Глава 11. Остання надія

Одного разу я вирішив запросити Соню на зустріч.

Дорогою я заїхав до квіткового магазину. Я хотів купити їй квіти, але вибір виявився не таким простим, як могло здатися збоку. З вибором мені допомогла Юля — з нею я теж колись познайомився на сайті знайомств. Вона порадила взяти тюльпани. Я довго думав, який букет обрати, і зрештою зупинився на них. Здавалося б, лише квіти. Звичайний букет, який можна купити дорогою на зустріч і вручити людині при зустрічі. Але для мене того дня все було інакше.

Я написав Соні й запропонував забрати її з дому. Потім поїхав за нею, тримаючи букет поруч і намагаючись не думати про те, як мине наша зустріч. Чим ближче я під'їжджав, тим сильніше тремтіли руки. Я хвилювався так, ніби йшов на перше побачення. Хоча ми були знайомі давно, хоча між нами вже було стільки всього. Але в той момент я нервував так, ніби бачив її вперше.

Я не пам'ятаю, щоб раніше так хвилювався перед зустріччю з дівчиною. Колись знайомства давалися мені легко. Я не боявся першої розмови, не переживав через те, яке враження справлю, і вже точно не уявляв, що одного разу нервуватиму через просту зустріч із людиною, яку вже добре знаю.

Але Соня завжди була для мене особливою — навіть тоді, коли я ще не вмів до кінця зрозуміти чому.

І ось вона вийшла з дому. Я завмер. У цьому моменті не було нічого незвичайного. Дівчина вийшла назустріч хлопцю, який приїхав за нею з квітами. Напевно, збоку все виглядало цілком звичайно. Але я дивився на неї і якоїсь миті ніби забув, що збирався сказати і що взагалі потрібно робити далі.

Вона взяла букет і подякувала мені. Ми вирушили до «Світло».

Того вечора я особливо ясно відчув, наскільки сильно змінилося моє ставлення до неї. Раніше мені не доводилося так переживати через чужу реакцію, так ретельно обирати слова і так сильно хотіти, щоб звичайний вечір став чимось особливим. Поруч із Сонею мені хотілося робити все інакше. Я хотів, щоб їй було приємно. Хотів бачити її усмішку, хотів, щоб вона відчувала мою увагу не лише за словами, а й за вчинками. Мені хотілося піклуватися про неї — не тому, що так було заведено, і не тому, що я сподівався отримати щось натомість. Просто тому, що це була вона.

Якоїсь миті ми обійнялися. Це було в ресторані, до того, як усе закінчилося. Я відчув те спокійне щастя, якого, здавалося, вже давно не відчував. Мені здавалося, що між нами ще може щось вийти. Я будував плани, хоча не мав жодних гарантій. Учорашній вечір здавався мені початком чогось нового, і я хотів вірити, що Соня теж побачила в ньому можливість почати все спочатку.

Напевно, саме тоді я остаточно зрозумів те, чого раніше не міг сформулювати навіть для самого себе. Я кохав її. Не просто сумував. Не просто хотів повернути звичну близькість або боявся залишитися сам. Мені хотілося бути поруч із нею.

Наступного дня я вирішив приготувати для Соні романтичну вечерю в себе вдома. Після вчорашньої зустрічі мені хотілося продовження. Хотілося знову побачити її, знову опинитися поруч, знову відчути те спокійне щастя, яке я відчув, лежачи в її обіймах. Уперше за довгий час мені здавалося, що між нами ще може щось вийти.

Але в переписці я відчув холод. Спочатку я, напевно, просто не хотів звертати на нього уваги. Після всього, що сталося напередодні, мені було важко припустити думку, що для неї цей вечір міг означати зовсім не те, що для мене. Я тримався за спогад про її обійми, за те відчуття близькості, яке ще не встигло зникнути, і намагався знайти в тому, що відбувається, хоч якийсь привід для надії.

Але потім вона написала:

— Ти ж хочеш бути не просто друзями?

— Так, і що?

Її відповідь була короткою:

— Я тобі казала, у нас не вийде. Стосунки не для нас.

Іноді достатньо кількох слів, щоб майбутнє, яке ти вже встиг уявити, розсипалося на частини. Ще вчора я лежав у її обіймах і почувався найщасливішою людиною на світі. Я думав про те, як хочу піклуватися про неї, як хочу змінюватися заради неї, як багато всього ще міг би зробити, якби в нас з'явився шанс. А тепер я дивився на екран телефона і намагався усвідомити, що сталося.

Учора між нами була близькість, яку я так довго хотів повернути. Сьогодні вона знову казала, що стосунків не буде.

Я не розумів, як вмістити в себе ці два дні. Як прийняти, що один вечір міг подарувати мені стільки щастя, а кілька повідомлень — відібрати його майже повністю. Можливо, я надто багато встиг вигадати за ці години. Можливо, сам надав учорашній зустрічі більшого значення, ніж слід було. Але тоді мені було не до подібних міркувань. Я не намагався розібратися, хто з нас правий і чого саме Соня хотіла від нашої зустрічі. Я просто не хотів її втрачати. І від цього було особливо боляче.

Раніше розставання не залишали в мені таких слідів. Я міг піти сам, переключитися на нову дівчину, зайнятися роботою, заповнити дні чим завгодно. Але цього разу все було інакше. Я не міг просто викреслити її з голови. Я не хотів цього робити.

Тієї ночі я не шукав рішення. Не намагався розібратися в собі або знайти спосіб пережити розставання. Я випив — і навіть не помітив, як якоїсь миті в моїй руці опинилася таблетка. Мені потрібно було хоч ненадовго перестати відчувати те, що відбувалося всередині. Це був пік мого саморуйнування — тоді я, звичайно, не називав це так. Я просто хотів заглушити те, з чим прокинувся, і не думав про наслідки.

Та ніч залишилася в пам'яті уривками. Я не можу відновити все по порядку. Пам'ятаю лише окремі моменти, відчуття і той стан, у якому перебував. Час ніби втратив звичну послідовність, а те, що відбувалося навколо, перестало складатися в цілу картину. Але від себе неможливо втекти таким способом.

Наступного ранку я записався на сеанс татуювання. Вирушив туди, ще приходячи до тями після ночі. Зараз, озираючись назад, я розумію, наскільки руйнівним був мій стан. Я не вмів давати раду власним почуттям і замість того, щоб шукати вихід, робив собі тільки гірше. Мені здавалося, що я контролюю те, що відбувається, хоча насправді дедалі більше втрачав контроль над собою.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше