Після тебе

Глава 10. Повернення

Я не пам'ятаю, як саме відновилося наше спілкування. Швидше за все, я написав першим. Не можу сказати, що стало приводом — можливо, просто накопичилося бажання поговорити, а може, я побачив щось, що нагадало про неї, і не стримався. Але якоїсь миті ми знову почали переписуватися.

Поступово це перейшло в розмови по відеочату. Ми спілкувалися, і я знову відчував, що між нами є зв'язок, який не потребував назви. Я не знав, що вона відчувала і чого хотіла сама. Але мені хотілося вірити, що наше спілкування — не просто випадкове повернення двох людей, які колись були близькими. Я сподівався.

Іноді надія з'являється раніше, ніж для неї знаходяться підстави. Ти ще нічого не знаєш, не можеш бути впевненим навіть у завтрашньому дні, але вже починаєш уявляти, як усе могло б скластися. І чим сильніше тобі хочеться цього майбутнього, тим важче помітити, наскільки мало від тебе залежить.

В одній із таких розмов Соня сказала, що зрозуміла: Соня номер два мені не подобалася. Що весь той вечір у клубі, коли я прийшов з іншою дівчиною, був виставою для неї. Вона бачила це збоку і розуміла, що я намагаюся щось довести — не їй, так собі.

Я не став сперечатися. Мабуть, вона мала рацію.

У той період я нарешті відшив Соню номер два. Не можу сказати, що це було легко. Вона була хорошою дівчиною, і я розумів, що не можу відповісти їй тим самим, що отримував від неї. Продовжувати зближуватися з людиною, якій я не міг дати того, на що вона заслуговувала, здавалося неправильним. Я вибачився перед нею. Не знаю, як вона це сприйняла і що відчувала потім — можу лише здогадуватися.

А потім Соня розповіла мені, що Соня номер два написала їй. Казала, який я козел, і ще щось у цьому роді. Я слухав і не знав, що на це відповісти. У якомусь сенсі я заслуговував на ці слова.

Дивно, правда? Раніше подібні речі мене майже не хвилювали. Я міг з'явитися в житті дівчини, домогтися її уваги, а потім втратити інтерес і піти, не замислюючись про те, що вона відчуватиме після цього. Мені здавалося, що в цьому немає нічого особливого: люди знайомляться, зближуються, розходяться. Таке життя. Але тепер я вперше почав дивитися на все інакше.

Не знаю, чи справді мене так сильно змінила Соня, чи я просто вперше зіткнувся з почуттями, які змусили мене побачити себе збоку. Можливо, річ була і в тому, і в іншому. Я знав лише одне: колишній я навряд чи став би замислюватися про те, який біль може завдати іншій людині.

Мені хотілося змінитися. Не заради грошей, не заради чужого визнання і не для того, щоб знову відчути себе переможцем. Уперше мені хотілося стати кращим заради конкретної людини. Заради неї.

Я не перетворився на іншу людину за один день. Старі звички нікуди не зникли, а помилки минулого не можна було виправити самим лише бажанням. Але тепер у мене з'явилася причина хоча б спробувати.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше