Розділ 1 — Арі

— Мам, можна я не поїду? — Лея зітхнула так, наче зараз ми не на відпочинок, а полуницю збирати.

— Люба, твій хлопець переживе без тебе три дні, — запевнив її Кай.

Що старшою вона ставала, то більше було зрозуміло, що вона його донечка.

— Руденька, мені він не подобається, — він обійняв мене за талію, поки я складала речі. — Хай навіть Алекс каже, що він чистий.

— Тобі ніхто не подобається, вона ще коли із садочка вперше прийшла і сказала, що вона одружується, ти ледве інфаркт не зловив, як і всі інші хлопці, — пирхнула я.

Нашій старшій донечці вже девʼятнадцять, і скільки ж я відкачувала своїх чоловіків, коли у неї зʼявлялися хлопці. У них Алекс уже на швидкому наборі. Кожен раз, коли у Леї або у Ейвері, доньки Дрейка, якій всього шістнадцять, зʼявляється хлопець, мої чоловіки перетворюються на клубок нервів.

Добре, що у дівчат все те саме, у нас є спільний чат, де ми жаліємося на своїх чоловіків.

— Фуріє, годі вже складати речі, — пробурчав Ліам.

Він зайшов у кімнату з Сейді на плечах. Темненька дівчинка, якій уже було десять, вчепилася в його волосся і радісно знищувала плечі свого татка.

Треба записати його на масаж.

— Веснянко, — закричав Джош із першого поверху. — Він має рацію, ми вже все склали.

Я вперла руки в боки.

— І сонцезахисний крем поклали? — підняла брову.

До кімнати забіг Ровен, син Джоша.

— Мам, татусі поклали шість баночок крему, — запевнив він. — Коли ми вже поїдемо?

Я лише зітхнула. Не кімната, а прохідний двір.

— Ну добре, діти, всі в машину! — скомандувала.

Ліам опустив Сейді, і вона побігла за Ровеном вниз. Лея і Ейвері, певно, вже були там із Джошем і Дрейком.

— Руденька, — Кай обійняв мене з-за спини і поцілував шию.

Ліам підійшов спереду і забрав собі глибокий поцілунок.

— Гей, не треба заводити мене, — простогнала я. — Ми їдемо відпочивати з дітьми.

Хлопці засміялися.

— Спровадимо їх комусь після вихідних і рознесемо цей будинок, — прогарчав Ліам у мої губи.

Його руки стиснули мою талію.

Враховуючи те, що у мене було четверо дітей, у Мії було пʼятеро, а у Ліл і Ави по троє… ну так. Особисте життя трішки страждає. Тому, по-перше, у всіх нас була в будинках звуконепроникна спальня, а окрім того, ми регулярно відвозили комусь дітей на вихідні.

Минулих наші були у Ави, а за тиждень до того ми забрали дітей Мії.

— Мам, ну ти ще довго там? — крикнула Лея. — Мені написала Астрід, що вони вже будуть їхати.

Кай пирхнув.

— У неї настрій змінюється просто за секунду.

— Ага, просто Астрід, певно, як і минулого разу, вкрала з дому пляшку вина, — зітхнув Ліам.

Астрід — це донечка Ліл і Ноа. Вони з Леєю дуже здружилися. Минулого разу напилися так, що чоловіки спочатку їм волосся тримали, поки тих нудило, а потім читали цілу лекцію. Це було неймовірно смішно.

Дрейк крикнув знизу, що якщо ми не вийдемо за п’ять хвилин, він поїде окремо з грилем.

— Так, все, — я кивнула на останню валізу. — Забирайте і поїхали вже.