Соляр+ Вадим

 Коли дим від чергового медійного скандалу остаточно осідає, на поверхні завжди залишається чиста неприкрита реальність. Я намагаюся розібрати її не через емоції, а через холодну логіку та суху математичну модель. Якщо препарувати хронологію подій та заглянути за лаштунки тридцятилітнього зв'язку Леоніда Соляра та його наставника Вадима, виникає серйозне психологічне припущення про існування витонченої, майже перверсної комбінації. У один вузол тут зв'язалися фінансові ресурси монополіста, особливості деструктивної поведінки та гормональна, суто дофамінова залежність.

З погляду поведінкового аналізу, цей чоловічий тандем тримається на специфічному психологічному почерку, де Вадим роками виконував для Леоніда роль емоційного наркотику вищого порядку. Строга мати-вчителька виховала його роботом, що функціонує лише за заслуги та карає за помилки, а решта оточення крутиться навколо його капіталу суто за гроші. У цій крижаній тиші власних мільйонів Соляр фізично не здатний виробити жодної краплі справжнього задоволення. Йому життєво необхідне викривлене дзеркало Вадима — альфонса-профайлера, який дає йому те, чого він найбільше прагне: глибоко еротизоване,таємне споживання темних тем про жінок. Зачиняючись у кабінеті, вони обговорювали чужі душі, виваливши назовні найпотаємніші комплекси та фантазії, й отримували від цього сурогатного кукловодства шалений дофаміновий удар, який замінював їм будь-який живий емоційний зв'язок.

Ця зашкалююча близькість має викревлений характер і є єдиним можливим способом для двох травмованих розумів уникнути нестерпного сорому перед реальним суверенним «Я». Справжня інтимність із жінкою вимагає від ухильного нарциса відмовитися від контролю та показати вразливість, чого його психіка панічно боїться. Тоді як класичний секс і жіночі принади сприймалися ними лише як поверхневий трофей чи функція, їхній союз став закритим укриттям для емоційного інцесту. Це глибоке регресивне злиття двох частин однієї захисної структури, де один добудовував грандіозність іншого, утворюючи замкнену капсулу, міцнішу за будь-який офіційний шлюб.

Якщо розкласти цю гіпотезу на площину психопатології, ми побачимо три чіткі точки опори цієї системи:

• Регрес у безпечну дитячу травму. Ухильний тип прив'язаності та вразливий нарцисизм формують хронічний дефіцит базової безпеки. Справжня жінка-партнерка завжди бачить живого, а отже часто слабкого чоловіка, що викликає в Соляра жах перед викриттям його внутрішньої порожнечі. Натомість зв'язок з «гуру» дозволяє йому впасти в архаїчний стан дитини й всемогутнього провідника, де не треба відповідати за емоції, але можна легально ділитися найтемнішими фантазіями.
• Механізм гомосоціального злиття проти жінок. Для такого психотипу жінки — це «інші», об'єкти для експлуатації, поділу на Мадонн і блудниць, або джерело загрози. Підпустити жінку емоційно близько означає дати їй владу над собою. Тому чоловічий альянс стає єдиним простором дозволеної щирості: вони разом захищаються від небезпечного жіночого світу, обговорюючи його крізь призму зверхності, НЛП-схем та маніпуляцій.
• Емоційний інцест психіки. Це явище проявляється як повне заморожування розвитку на догендерній покинутій фазі. Вони не контактують як дорослі зрілі чоловіки. Вони взаємно вигодовують емоційні нестачі один одного в ізольованому кутку, де один дає ілюзію ініціації у владу й секс, а інший за це підживлює систему своїми ресурсами та увагою.

Жодна жінка не мала шансу пробитися в цю зону, бо для них подібне злиття — це інтимність найвищого, викривленого сакрального порядку, яку вони суворо забороняли собі виявляти до реальних партнерів. Віддати жінці таку кількість енергії, відвертості та залежності означало б визнати її цілісною силою. А це вмить зруйнувало б усю їхню патріархально-вертикальну систему  «над/під» і змусило б його визнати, що за масштабними жестами та мільйонами ховається лише налякане підліткове єство.

Тому Соляр ніколи не зможе від цього відмовитися. Навіть знаючи, що цей друг — банальний паразит, він не покине його, бо внутрішня ломка без цього штучного дофамінового джерела буде страшнішою за будь-який сором.