Розділ 2

 Батько з сином годинами могли розмовляти про все на світі, давати один одному поради, вислуховувати та просто помовчати. Вони навіть встигали приїхати додому, приготувати легкий сніданок другій половині сім'ї. Матері та сестрі. Йоганна сестра не була йому рідною, але він доглядав за нею як за молодшою сестрою, Розалін стала сиротою, коли її батьки трагічно загинули. Сім'я Фрідріх-Марі без заперечень узяли дитя до себе.

      На інших вихідних всією родиною готували млинці, завжди дві великі порції з начинкою та без, з сиропом та джемом. Другу порцію млинців вони відвозили в дитячий притулок. По дорозі додому заїжджали до безпритульних собак та котів. Кожен член сім'ї вибирав по кілька улюбленців та бавився з ними, давав ту людську любов, яку тваринки заслуговують.

      Спогади швидкоплинно з'являються та зникають перед очима Йоганна, він пригадує раннє дитинство, де спостерігав за матір'ю коли вона займається творчістю. Маленький хлопчик тихенько сидів за шкіряним кріслом ніби то читаючи книгу про Мауглі, але насправді спостерігав за матір'ю, вона була прекрасною, як чарівниця магії пера. Йоганн полюбив книги та музику завдяки матері. Єлизавета відкрила хлопчику захопливий світ пригод, де кожна не схожа на іншу.

      Він був першим читачем та критиком маминих творів. У дитинстві маленького Ганса оточував уявний світ, про який знала тільки мати, батько навіть не здогадувався. Хоча звичайно знав звідки беруться головні герої в книгах його дружини.
 

***

      Йоганн видихнув з полегшенням що нарешті закінчив навчання і може переїхати до Франції. Спочатку він переїхав до Парижа, де в елітному готелі працював швейцаром. Потім дізнався що захворіла мати, не озираючись назад, взяв квиток на потяг. Рак швидко забрав найдорожчу жінку. Йому не вистачало її тепла, її солодких слів, він був розчарованим.

      Після похорону батько та молодша сестра Роза залишилися жити в Кельні, а Йоганн поїхав знову до Франції. Рік подорожував країною, поки не зупинився в Орлеані. Поки не побачив в книгарні мамині твори, де молода дівчина із захопленням читає книгу, сидячи за круглим читацьким столом. Тоді Йоганн сам не розумів чому вибрав саме це місто.

      Не розмовляючи з батьком майже рік, він повідомив йому що нарешті знайшов своє місце. Вони допомогли йому з ретельним переїздом, але довго не залишалися там, трохи погостювали й додому. Кожного місяця батько разом із Розалін відвідували Йоганна з подарунками. Вони ідеально вписувалися в інтер'єр кімнат.

      Жозі та сама дівчина з книгарні, через півтора місяця стала його дружиною, ще через рік вона подарувала йому двох прекрасних дівчат без яких він не уявляє свого життя. А чарівна кучерява шатенка стала сенсом його життя.