Розділ 19: Всередині потоку

Відчуття було схоже на те, що його душу пропустили крізь голкове вушко. На одну нескінченну мить Еліас перестав бути тілом, аватаром, свідомістю. Він став чистою інформацією. Пакет даних, що мчав з неймовірною швидкістю по артеріях "Левіафана".

Навколо нього був не тунель. Це був всесвіт. Він бачив гру зсередини. Ось потік коду, що відповідав за погоду в Кам'яному Лісі. Ось масив даних, що був економікою Центрального Хабу — мільярди транзакцій, що пролітали повз, як комети. Він бачив уривки чатів гравців, їхні емоції, їхні перемоги і поразки — все це було лише світловими нитками в цьому океані.

Нікс була його провідником. Її свідомість, чиста і зелена, була яскравим вогником, що вів його крізь цей хаос. Вона маневрувала, ухиляючись від гігантських, червоних стін фаєрволів та агресивних "кодових фагів" — системних антивірусів, що полювали на будь-які аномальні пакети даних.

Подорож, що мала б тривати роки, закінчилася за кілька секунд.

Вони з гуркотом "декомпілювалися" назад у свої аватари. Еліас впав на одне коліно, намагаючись впоратися з раптовим поверненням у фізичну оболонку.

Вони були всередині.

Це була стерильна, біла, кругла зала, заповнена гудінням серверів. Мережевий вузол "Лабораторії 'Прометей'". Вони зробили це.

Але часу на святкування не було. Це була ворожа територія найвищого рівня. Вороги тут були не просто монстрами. Це були експерименти.

Сигнал тривоги не пролунав. Їхнє проникнення було настільки неможливим, що система його навіть не зафіксувала. Але лабораторія мала власну охорону.

З тіні виступили дві постаті. Вони були схожі на "Химер", але якимось незавершеними. Частини їхніх корпусів були прозорими, оголюючи складні механізми, з суглобів стирчали кабелі.

[Прототип "Мисливець" (РІВЕНЬ 44, ЕЛІТА)]

Вони були швидшими за все, з чим Еліас стикався раніше. Їхні атаки були непередбачуваними, нестабільними. Це була перша справжня битва, де вони з Нікс діяли як єдине ціле з самого початку.

І це був ідеальний танець.

Еліас взяв на себе роль агресора. Він кинувся вперед, його Стілет "Злам Протоколу" спалахував, відволікаючи на себе увагу обох прототипів. Він використовував Придушення протоколу, щоб вимкнути їхні експериментальні фазові щити.

Нікс була контролером. Вона не завдавала шкоди. Вона змінювала поле бою. За її командою панелі на підлозі піднімалися, створюючи укриття для Еліаса. Вона вплітала "вірус життя" в системи прототипів, змушуючи їхню зброю на мить давати збої.

Вони не розмовляли. Їм не потрібно було. Вони думали і діяли в унісон. За хвилину обидва прототипи лежали на підлозі, розібрані на частини. Бій був складним, але їхня синергія була досконалою.

Поки Нікс зламувала термінал, щоб знайти точне місцезнаходження вузла, Еліас зробив те, що вмів найкраще. Він поклав руку на уламки одного з прототипів. Асимілювати.

Інформація, що полилася в його Кодекс, була фрагментарною, пошкодженою. Але серед цього хаосу він знайшов дещо. Ядро їхньої директиви. Головну мету "Протоколу Химера".

Він побачив фрагменти тактичної карти. Цілі. І це були не лише аномалії, як він чи Нікс. Він побачив маркери над Архіваріусом, над трьома Великими Печатками, над відродженим ШІ "Геєю". Корпорація хотіла взяти під повний контроль усі ключові вузли гри.

А потім він побачив фінальну ціль. Пріоритет "Омега". Це не була точка на ігровій карті. Це був набір координат у реальному світі. Адреса.

Він зрозумів жахливу правду. "Протокол Химера" мав дві фази. Перша — захоплення контролю над "Левіафаном". Друга... використання вдосконалених бойових ШІ для усунення загроз у реальному світі. Розробників-відступників. Конкурентів. Будь-кого.

«Нікс», – тихо покликав він. Вона обернулася, відірвавшись від терміналу.

«Це не тільки про гру. Вони йдуть за тобою. По-справжньому».

Він надіслав їй фрагмент даних, який щойно побачив. Координати її реальної квартири, позначені як ціль для ліквідації.

Ставки щойно зросли від порятунку віртуального світу до порятунку реального життя. Її життя.