Розділ 2: Перший контакт

"Химера" не чекала. У ту саму мить, коли системне повідомлення про анулювання їхнього доступу згасло, вона атакувала.

Це не був дикий ривок монстра. Це був розрахований, миттєвий рух, що долав відстань між ними швидше, ніж могло б відреагувати людське око. З її зап'ясть висунулися леза чистого, золотого світла.

Світ для Еліаса сповільнився. Його посилений інтелект і бойовий досвід увімкнулися на повну. Він відштовхнув Нікс убік і одночасно активував Адамантіновий панцир.

Леза "Химери" вдарили в невидимий щит з оглушливим дзвоном, ніби молот вдарив по ковадлу всесвіту. Еліаса відкинуло на кілька метрів, але він витримав. Його ультимативна захисна навичка врятувала їх обох у першу ж секунду.

«Вона адаптується! – крикнула Нікс, вже підводячись і створюючи навколо них бар'єр із живих ліан, що виростали прямо з металевої бруківки. – Не використовуй одну й ту саму атаку двічі!»

Еліас кинувся в контратаку. Його Стілет Аномалії "Жало" вдарив по білому корпусу андроїда.

[-75 ОДИНИЦЬ ШКОДИ. ВИЯВЛЕНО НЕЙРОТОКСИН. АКТИВАЦІЯ ІМУННОГО ПРОТОКОЛУ.]

Наступний його удар завдав уже менше шкоди.

[-40 ОДИНИЦЬ ШКОДИ. ОПІР ДО НЕЙРОТОКСИНУ: 50%.]

Ця тварюка вчилася. Вона аналізувала його зброю і миттєво створювала до неї імунітет.

Нікс атакувала, посилаючи в "Химеру" потік зеленої енергії, що мав би сповільнити її. Андроїд на мить затремтів, але потім золоте світло в його швах спалахнуло яскравіше, і він просто "стер" її закляття. [ДЕБАФ ЗНЯТО. АНАЛІЗ "ВІРУСУ ЖИТТЯ"... ЗАВЕРШЕНО. АКТИВАЦІЯ АНТИ-ВІРУСНОЇ СИСТЕМИ.]

Вони були в пастці. Пряма атака була марною. Цей ворог був створений, щоб перемагати гравців. Щоб аналізувати і протидіяти будь-якій відомій ігровій механіці.

«Мені потрібен час! Відволікай її!» – крикнув Еліас, відступаючи за одну з колон.

Нікс кивнула. Вона перестала атакувати. Замість цього вона почала змінювати поле бою. Під ногами "Химери" виростали колючі терни з коду, з повітря матеріалізувалися ілюзорні копії, що відволікали її сенсори. Вона не намагалася перемогти. Вона вигравала йому секунди.

Еліас, сховавшись, повністю зосередився. Він активував Резонансний аналіз, посилений Ядром Парадоксу, і занурився в саму суть "Химери". Він бачив її ідеальний код, її бездоганну броню. Але він побачив і те, що робило її такою сильною і водночас вразливою. Вона була підключена до мережі. Постійний потік даних йшов від неї до центрального сервера "Протоколу Химера" і назад. Вона не думала сама. Вона була лише терміналом, аватаром могутнього ШІ.

І цей зв'язок можна було розірвати.

«Нікс! – крикнув він. – Мені потрібно, щоб ти вдарила по ній усім, що маєш! Сконцентруй усю свою енергію в одній точці!»

Він відкрив меню Синтезу Артефактів. Він діяв на чистому інстинкті, поєднуючи, здавалося б, несумісні речі. Він взяв Нанітову корозійну гранату і поєднав її з Фрагментом Системного Коду, який отримав як нагороду. Технологія руйнування і технологія творення.

СИНТЕЗ УСПІШНИЙ. СТВОРЕНО: [ЛОГІЧНА БОМБА "ПОЖИРАЧ"].

Це була його єдина спроба.

Нікс тим часом зібрала всю свою енергію. Зелене світло навколо неї стало сліпучим. "Химера", відчувши загрозу, кинулася на неї.

«Зараз!» – крикнув Еліас і жбурнув невелику, мерехтливу сферу. "Пожирач" прилип до спини "Химери".

У ту ж мить Нікс випустила свій промінь. Потік чистого, концентрованого "життя" вдарив у андроїда. І в цей же момент Еліас активував бомбу.

Вибуху не було. Натомість [Логічна бомба "Пожирач"] випустила хвилю чистого хаосу — суміш корозійних нанітів і пошкодженого коду.

Дві атаки — одна, що переписувала реальність за законами життя, інша, що руйнувала її за законами логічної помилки — вдарили по "Химері" одночасно. Її системи не змогли адаптуватися. Її канал зв'язку з центральним сервером був перевантажений цим парадоксальним ударом.

Золоте світло в швах андроїда згасло. Він завмер.

[ХИМЕРА-ВАРТОВИЙ (АКТИВОВАНО АВТОНОМНИЙ РЕЖИМ)]

Зв'язок було розірвано. Вона перестала бути аватаром бога. Тепер це був просто дуже сильний робот.

І тепер вони могли її вбити.

Вони кинулися в атаку разом. Еліас завдавав ударів своїм стілетом, тепер уже завдаючи повної шкоди, а Нікс підтримувала його, сповільнюючи та ослаблюючи машину. За хвилину все було скінчено.

"Химера" розчинилася у потоці білого світла, не залишивши по собі жодного луту. Лише невеликий, мерехтливий кристал даних. [Фрагмент протоколу "Химера"].

Вони стояли, важко дихаючи, посеред площі. Вони перемогли. Але це була лише одна.

«Вони надішлють більше», – сказав Еліас.

«Я знаю, – відповіла Нікс. – Тому нам треба поспішати».

Вони з новою рішучістю побігли до дата-центру. Часу залишалося все менше.