2 Глава Грудень 1996

Під ногами рипів сніг, морозяне повітря пощипувало щоки й ніс. Хлопці йшли додому й вели Аню за руки, щоб вона не посковзнулась та не впала.

- Як справи у школі? – поцікавився Влад.

- Добре, – відповіла Аня. – Отримала п’ятірки з читання та з математики.

 - Молодець! – похвалив її Влад й звернувся до друга. – Ростику, а ти йдеш на шкільну Новорічну дискотеку?

 - Йду, а коли вона має бути?

 - Десь на кінець грудня перед зимовими канікулами.

 - А мені можна з вами? – запитала дівчинка.

 - Ні, ти ще маленька, – ніжно глянув на неї брат.

 - У-у-у! – набурмосилась вона. – От виросту і ви ще самі будете мене просити, щоб я пішла кудись з вами.

 - О-о-о, коли ти виростеш, то ми вже будемо дорослими дядьками, – розреготався Влад.

 - Це ми ще побачимо! - не здавалась Аня.

****

Посеред актового залу стояла велика ялинка. Старшокласники прикрасили її іграшками та гірляндами, а сам зал - паперовими сніжинками та кольоровим кульками. Вчитель музики разом з десятикласником Дімкою Гайовим налаштували колонки й магнітофон.

На дискотеку запрошувались лише старшокласники. У спеціально відведеному місці поставили стіл з солодощами та соком. Вчителі пильно стежили, щоб на дискотеці не було спиртного та сигарет.

Хлопці збиралися на дискотеку, Влад одягнув темно-вишневу сорочку та чорні джинси, а Ростик темно-синю сорочку та сині джинси. Вони виглядали стильно та модно.

- Ти з ким йдеш на дискотеку? – запитав Влад.

 - Я з Лідою з нашого класу, а ти?

 - Та запросив Марту Маньовську з 10-го «Б».

 - Це та білявка? – поцікавився Ростик.

 - Так, ти ж знаєш, що мені подобаються блондинки, – підморгнув друг.

 - А, ти їм, – усміхнувся хлопець.

 - Ой, не прибідняйся! Можна подумати ти обділений дівочою увагою, – скептично сказав Влад. – Та за тобою всі наші дівчата сохнуть. Просто ти цього не хочеш помічати!

 - Давай не будемо про це! Просто мені зараз не до цього, – обурився Ростик.

 - Цікаво тоді до чого? – похитав головою друг. – Йому шістнадцять років і йому не до цього!

 - Так, щоб ти знав, я зараз думаю про навчання й поступлення в універ, а дівчата нікуди не дінуться.

 - Я також про все це думаю, але одне одному не заваджає.

 - Можливо, тобі й не заваджає,а мені заваджає. І давай закриваємо цю тему!

 - Гаразд, не гарячкуй, – примирливо сказав Влад.

О шостій вечора розпочався святковий концерт. Цього року його готували учні 9-х та 10-х класів. Випускників вирішили не чіпати. На концерті учні співали, танцювали, готували різні цікаві сценки й грали на музичних інструментах. Кожен концертний номер супроводжувався бурхливими оплесками й оваціями.

Після концерту актовий зал перетворився на танцпол й розпочалась дискотека з світломузикою. Молодь відривалась на повну, звичайно було декілька вчителів, які контролювали процес, але всі веселилися до несхочу.

Коли дискотека вже завершувалась, Влад підійшов до друга.

 - Ну, як тобі дискотека?

 - Все класно, а тобі?

 - Мені також все подобається, – сказав Влад й оцінюючи, глянув на Марту, що неподалік розмовляла з подругою. Хлопець наблизився до друга й сказав: – Я додому ще не скоро, в мене намічається «продовження банкету».

 - Боже, Влад! – обурився Ростик і стиха промовив: – Вона ж в 10-му класі.

 - А я нікого й ні до чого не змушую…, - невинно відповів Влад. – Ну все, ми ще йдемо танцювати. Завтра до тебе зайду.

Влад підійшов до Марти, обійняв її за талію й повів танцювати.

Після дискотеки Ростик провів свою супутницю додому.

 - Дякую за чудовий вечір, Лідо.

 - І тобі, - знітилась дівчина.

Ростик підійшов й поцілував її у щічку.

На добраніч. І гарно провести канікули, – побажав він. Розвернувся й пішов, а вона закоханими очима дивилась йому у слід.

Ліда йому подобалась: невисокого росту з тоненькою талією, мала каштанове волосся до плечей, сірі очі з довгими віями й була скромною та вихованою. Проте, хлопець не бачив сенсу зав’язувати якісь стосунки. Скоро вони закінчать школу і в кожного розпочнеться нове життя. А Ліда була надто правильною та невинною, щоб просто використати її на одну ніч.

Ростислав засуджував розгульне життя друга й неодноразово говорив йому про це. Між хлопцями ніколи не було таємниць і вони знали про одне одного все. Та зрозумівши, що Влад в плані дівчат, невиправний бабій, Ростик, зрештою, змирився з цим, адже вони вже дорослі і в кожного є голова на плечах.