Важке рішення

Адам їхав додому, його пальці міцно стискали кермо, а в голові крутилося тисяча думок. Літня ніч навколо ставала ще темнішою, ніби її тягнув в безодню. Він був у люті, в розпачі, та, що важливіше — в глибині душі відчував себе зрадженим.

Як могла вона? — цей питання не переставало крутитися в його голові, як важкий камінь, що не давав дихати. Від усвідомлення того, що Лоліта зраджувала його з Костею, його серце стискалося, а гнів і злість все сильніше охоплювали його.

Але водночас йому було боляче. Він не був ідеальним чоловіком для неї, і він це добре розумів. Він завжди був холодним і відстороненим, цілими днями працював, або ж проводив час у клубі, оминаючи її погляд. Він зрозумів, що, можливо, це й призвело до того, що Лоліта шукала в іншому місці те, чого їй бракувало — увагу, близькість, підтримку.

Але як би він не намагався виправдати свої почуття, його серце залишалося розбитим від зради. Як можна пробачити те, що вона так легко зрадила його з другом, який був йому таким близьким? Це не було простою помилкою, це була повна руйнація його світу.

Чому саме Костя? — він знову і знову прокручував у голові їхні розмови, ці веселі моменти, які вони ділили разом. Костя був його другом, партнером, але зараз усе здавалося настільки фальшивим і порожнім.

Він добирався до дому, все ще розриваючись у собі. Як бути далі? Як їй дивитись в очі після всього цього? Він відчував, що Лоліта більше не та сама. І, можливо, він сам не був уже тим чоловіком, який міг би виправити їхні стосунки. Щось всередині підказувало йому, що це кінець.

Припаркувавши машину, Адам вийшов і стояв перед дверима їхнього дому. Долоні потіли, він важко дихав, розуміючи, що треба прийняти рішення. Але рішення вже визрівало в його серці — розлучення. Тільки це здавалося єдиним виходом.

Як він наважиться сказати Лоліті? Як пояснити їй, що він більше не може залишатися з тією, хто зрадила? І як він зможе сам жити з цією рішенням?

Він тихо зайшов у будинок, і коли закрив за собою двері, глибоко зітхнув. Тепер усе було ясно.