Проти годинникової стрілки

Розділ 28

— Тепер це не так звучить дивно, — пробурмотів Август.

Після невеликого пояснення Луни, вони стояли перед троном і переказували це Королеві. Мірада кивала кидаючи погляд на Луну і темряву під її ногами.

— Вибач, люба, — жінка плавно встала з трону і підійшла до дівчини, — мої люди справді його знайти не змогли.

Луна змовчала і лише похнюпилась. Мить і в залу зайшла стомлена Еліс, вона тільки повернулась від матері, хоча Сайрус давно допоміг їй з дзеркалом. Дівчина відмовилась і йшла своїм ходом обдумуючи слова мами. 

Зараз Еліс була занадто стомлена, в залі знаходились всі. Відразу вона не помітила Луни, але коли підійшла ближче, злякалась і кивнула в її бік.

— Це? 

— Луна, — відповів Ерос, який стояв спершись на колону не далеко від Алана.

Алан не зводив погляду з Еліс. Від неї віяло дивною енергією і йому здалось це знайомим.

— Так ось, я коли йшла помітила декого під королівством. — Еліс глянула на Ероса і Алана, — принца Ліора..

Мірада відвернулась від Луни і втупилась зміїними очима в дівчину.

— Ліора кажеш, — фиркнула вона, — Діоне, збери військо..

Тільки ці слова вилетіли з її вуст, як королівство здригнулось. Королева важко вдихнуло.

— Розалія навіть не думає чекати, — пирхнув Сайрус.

Знову королівство здригнулось, Луна глянула в вікно, тоді на Сайруса, під капюшоном в якого з кожним таким нахилом зали з'являлось світло.

— О, то королівство над землею, а ти його тримаєш, — єхидно посміхнулась Луна, — можу допомогти, але не просто так.

Сайрус посміхнувся в відповідь.

— Ох, допомога. Не потрібно. Я знаю, що може попросити демониця.

Луна лише фиркнула.

Еліс вдивлялась в вікно. Хвилина, дві. Як знову королівство здригнулось.

— Весело у вас тут, — почувся знайомий голос.

З'явилось і клацнуло вже всім знайоме дзеркало, і всі развернулись в той бік. Сайрус підняв руку і в реверансі вказав на дзеркало.

— Прошу до вашої уваги, алхміки, — посміхнувся він. — Що вони тут роблять, я не знаю.

І справді з дзеркала з'явилась вже знайома фігура Мітцуо. Він вклонився Міраді і обвів зеленими очима присутніх.

— По коней ви так і не повернулись, — пробурмотів Кріс з'явившись за Мітцуо.

Далі вийшла Люсі і не знайомий хлопець. Хлопець зробив теж саме, що й Мітцуо. Поклон.

— Астер! — вигукнула Еліс.

Впала Зоря підскочив і розсміявся.

— Давно не бачились, відьмо! — вигукнув він, а потім його сірі очі зупинились на Алані, — ти що Бог?!

Алан здивовано закліпав і відступив коли Астер почав підходити, але його перехопила Мірада.

— Вибач, любий, — посміхнулась вона, — він під нашим наглядом.

— Бог? — спитав Алан і відразу чомусь згадав Аелерію з ікон.

— Він має на увазі, що від тебе віє силою Бога, але краще його не слухати, — підійшов до нього Кріс і похлопав по плечу. — Як ти?

— Нормально, — відвів погляд Алан.

Кріс стиснув його в своїх обіймах. Він став сильнішим, або Алану так здалось. Люсі стояла тихо схрестивши руки на грудях. Вона слідкувала за Мітцуо поки той щось весело сказав Міраді.

 

Мірада все пояснила: вона допоможе Сайрусу, захистить Ероса, якщо потрібно. Алхіміки залишаться назовні. Август з Діоном зустрінуться з Ліором, а інші спустяться до підвалу. 

— Навіщо? — перепитав Алан дивлячись як Діон крутив спис.

— Там безпечно, в Ероса книга тому для нього це не проблема. — Відповіла Королева.

— Безпечно? — фиркнула Луна — Ти зараз серйозно? Там прохід в Урвище і там безпечно?

— Луна, прохід закритий. — Пробурмотіла Мірада.

Луна здригнулась і підняла фіолетові очі на Королеву, тоді фиркнула і зникла. Алан відчув лише прохолодний дотик до своєї руки, як позаду нього з'явилась фігура його росту.

— Луна, — ступила ближче Мірада.

Август напружився, а Еліс з Еросом нервово переглянулись і їх погляд одночасно зустрілись з нервовим Діоном. Він кивав їм відійти до Сайруса, який залишився стояти біля алхіміків, а саме Астера. 

Фігура не рухалась, Алан повільно глянув через плече і зустрівся з червоними очима.

Тоді хлопець позаду нього поворухнувся і підняв руку розглядаючи сіру шкіру.

— Ох, цікаво, — фиркнув він, — то ти не такий і простий. Я знала, що треба торкнутись саме тебе.

І тоді до Алана дійшло, але тільки він хотів відступити, як підлога під ногами стала холодна.

Масивні двері, які вели в залу повільно відчинилися і звідти повіяло жахливим холодом. Діон сильніше стиснув спис, Сайрус махнув щось рукою Астеру і той відразу зрозумів передавши цей жест іншим. 

І що він означав? 

“Тут буде холодно” — подумав Алан і кинув погляд на хлопця через плече. 

Сіра шкіра і усмішка, Луна, чи тепер не відомий хлопець, поки що не рухалась дивлячись на двері, які і далі відкривались.

І ось з'явилась фігура. Хлопець не рухався, а тоді підняв погляд на Королеву.

— Ліор, — видихнула вона, — твоя мама знову вирішила зробити це? 

Мірада повільно зійшла з сходів, які вели до трону і почала підходити до принца Снігового королівства не звертаючи увагу на протест Августа.

Алан теж хотів ворухнутись, але Луна не дала цього зробити. Червоні очі метнулись в бік вікна.

— Цікаво, що ти вмієш. — Промовила вона.

— Ти можеш перетворитись на людину яку торкнешся? — Тихо спитав Алан.

— Ага, — весело відповіла Луна.

Тоді хлопець з'явився і перед іншими, Еліс закрила рот рукою розуміючи, що перед ними хтось темний. Вона здригнулась, мурашки пробігли по тілу коли вона помітила, що Алан не розумів.

Луна лише штовхнула Алана в плече і він завмер.

— Цікавий ти… — пробурмотіла вона голосом молодого хлопця на вухо своєї жертви, — відкрий прохід поки принц нас не заморозив.

Алан підняв на неї здивований погляд, тоді глянув на Ліора, хлопець ніби не звертав уваги на них, дивився тільки на Королеву перед собою.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше