— Тепер це не так звучить дивно, — пробурмотів Август.
Після невеликого пояснення Луни, вони стояли перед троном і переказували це Королеві. Мірада кивала кидаючи погляд на Луну і темряву під її ногами.
— Вибач, люба, — жінка плавно встала з трону і підійшла до дівчини, — мої люди справді його знайти не змогли.
Луна змовчала і лише похнюпилась. Мить і в залу зайшла стомлена Еліс, вона тільки повернулась від матері, хоча Сайрус давно допоміг їй з дзеркалом. Дівчина відмовилась і йшла своїм ходом обдумуючи слова мами.
Зараз Еліс була занадто стомлена, в залі знаходились всі. Відразу вона не помітила Луни, але коли підійшла ближче, злякалась і кивнула в її бік.
— Це?
— Луна, — відповів Ерос, який стояв спершись на колону не далеко від Алана.
Алан не зводив погляду з Еліс. Від неї віяло дивною енергією і йому здалось це знайомим.
— Так ось, я коли йшла помітила декого під королівством. — Еліс глянула на Ероса і Алана, — принца Ліора..
Мірада відвернулась від Луни і втупилась зміїними очима в дівчину.
— Ліора кажеш, — фиркнула вона, — Діоне, збери військо..
Тільки ці слова вилетіли з її вуст, як королівство здригнулось. Королева важко вдихнуло.
— Розалія навіть не думає чекати, — пирхнув Сайрус.
Знову королівство здригнулось, Луна глянула в вікно, тоді на Сайруса, під капюшоном в якого з кожним таким нахилом зали з'являлось світло.
— О, то королівство над землею, а ти його тримаєш, — єхидно посміхнулась Луна, — можу допомогти, але не просто так.
Сайрус посміхнувся в відповідь.
— Ох, допомога. Не потрібно. Я знаю, що може попросити демониця.
Луна лише фиркнула.
Еліс вдивлялась в вікно. Хвилина, дві. Як знову королівство здригнулось.
— Весело у вас тут, — почувся знайомий голос.
З'явилось і клацнуло вже всім знайоме дзеркало, і всі развернулись в той бік. Сайрус підняв руку і в реверансі вказав на дзеркало.
— Прошу до вашої уваги, алхміки, — посміхнувся він. — Що вони тут роблять, я не знаю.
І справді з дзеркала з'явилась вже знайома фігура Мітцуо. Він вклонився Міраді і обвів зеленими очима присутніх.
— По коней ви так і не повернулись, — пробурмотів Кріс з'явившись за Мітцуо.
Далі вийшла Люсі і не знайомий хлопець. Хлопець зробив теж саме, що й Мітцуо. Поклон.
— Астер! — вигукнула Еліс.
Впала Зоря підскочив і розсміявся.
— Давно не бачились, відьмо! — вигукнув він, а потім його сірі очі зупинились на Алані, — ти що Бог?!
Алан здивовано закліпав і відступив коли Астер почав підходити, але його перехопила Мірада.
— Вибач, любий, — посміхнулась вона, — він під нашим наглядом.
— Бог? — спитав Алан і відразу чомусь згадав Аелерію з ікон.
— Він має на увазі, що від тебе віє силою Бога, але краще його не слухати, — підійшов до нього Кріс і похлопав по плечу. — Як ти?
— Нормально, — відвів погляд Алан.
Кріс стиснув його в своїх обіймах. Він став сильнішим, або Алану так здалось. Люсі стояла тихо схрестивши руки на грудях. Вона слідкувала за Мітцуо поки той щось весело сказав Міраді.
Мірада все пояснила: вона допоможе Сайрусу, захистить Ероса, якщо потрібно. Алхіміки залишаться назовні. Август з Діоном зустрінуться з Ліором, а інші спустяться до підвалу.
— Навіщо? — перепитав Алан дивлячись як Діон крутив спис.
— Там безпечно, в Ероса книга тому для нього це не проблема. — Відповіла Королева.
— Безпечно? — фиркнула Луна — Ти зараз серйозно? Там прохід в Урвище і там безпечно?
— Луна, прохід закритий. — Пробурмотіла Мірада.
Луна здригнулась і підняла фіолетові очі на Королеву, тоді фиркнула і зникла. Алан відчув лише прохолодний дотик до своєї руки, як позаду нього з'явилась фігура його росту.
— Луна, — ступила ближче Мірада.
Август напружився, а Еліс з Еросом нервово переглянулись і їх погляд одночасно зустрілись з нервовим Діоном. Він кивав їм відійти до Сайруса, який залишився стояти біля алхіміків, а саме Астера.
Фігура не рухалась, Алан повільно глянув через плече і зустрівся з червоними очима.
Тоді хлопець позаду нього поворухнувся і підняв руку розглядаючи сіру шкіру.
— Ох, цікаво, — фиркнув він, — то ти не такий і простий. Я знала, що треба торкнутись саме тебе.
І тоді до Алана дійшло, але тільки він хотів відступити, як підлога під ногами стала холодна.
Масивні двері, які вели в залу повільно відчинилися і звідти повіяло жахливим холодом. Діон сильніше стиснув спис, Сайрус махнув щось рукою Астеру і той відразу зрозумів передавши цей жест іншим.
І що він означав?
“Тут буде холодно” — подумав Алан і кинув погляд на хлопця через плече.
Сіра шкіра і усмішка, Луна, чи тепер не відомий хлопець, поки що не рухалась дивлячись на двері, які і далі відкривались.
І ось з'явилась фігура. Хлопець не рухався, а тоді підняв погляд на Королеву.
— Ліор, — видихнула вона, — твоя мама знову вирішила зробити це?
Мірада повільно зійшла з сходів, які вели до трону і почала підходити до принца Снігового королівства не звертаючи увагу на протест Августа.
Алан теж хотів ворухнутись, але Луна не дала цього зробити. Червоні очі метнулись в бік вікна.
— Цікаво, що ти вмієш. — Промовила вона.
— Ти можеш перетворитись на людину яку торкнешся? — Тихо спитав Алан.
— Ага, — весело відповіла Луна.
Тоді хлопець з'явився і перед іншими, Еліс закрила рот рукою розуміючи, що перед ними хтось темний. Вона здригнулась, мурашки пробігли по тілу коли вона помітила, що Алан не розумів.
Луна лише штовхнула Алана в плече і він завмер.
— Цікавий ти… — пробурмотіла вона голосом молодого хлопця на вухо своєї жертви, — відкрий прохід поки принц нас не заморозив.
Алан підняв на неї здивований погляд, тоді глянув на Ліора, хлопець ніби не звертав уваги на них, дивився тільки на Королеву перед собою.