До Сонячного королівства вони дістались без пригод. Їх зустрів Август з обіймами. Розповідав, що дуже за них хвилювався.
Вони сиділи в тій самій кімнаті в якій прокинувся Алан вперше. Еліс сиділа на дивані, обхопивши чашку руками і намагаючись зігрітись. Ероса не було, він знову закрився в бібліотеці розбираючись з книгою. Алан ходив по кімнаті туди-сюди, час від часу зупиняючись і задумливо дивлячись у вікно.
— Ось я думав, що вас посадять разом з Сайрусом, — промовив Август розкинувшись на дивані, — годі маячіти. Голова кругом йде.
Алан зупинився і всівся між двома друзями. Він роздумував. Роздумував про те що сталось.
— А взагалі де Сайрус? — Принц підпер підборіддя рукою спираючись ліктем на спинку дивана.
— Він зник після того як поговорив з тим хлопцем…Ліором наче. — Відповіла Еліс роблячи ковток чаю.
Поки Август роздумував де б можна було знайти брата, Алан підскочив з місця.
— Ми підемо в ліс.
— В ліс? — Перепитала дівчина біля нього.
— Так, разом познайомлю вас з Духами. — Пояснив все хлопець.
— Так. Стоп, — Август махнув рукою вбік Алана, & а якщо щось піде не так. І ти знову прийдеш поранений. Як там твоє плече взагалі?
— Дякую, що запитав. Все добре, — з сарказмом відповів Алан.
Але він задумувався про це не один раз. Хлопець ніколи не користувався зброєю. А остання подія довела про те, що йому потрібен меч. Алан згадав про Кріса, той завжди носив на поясі кинджали.
Він пробіг очима по кімнаті і зупинився на Еліс. Прекрасна леді, яка так і тримала наполовину повну кружку з чаєм. Еліс з золотим довгим волоссям, в рожевій сукні. Справжня аристократка. Тоді він підняв погляд на блондина. Август сидів так само розкинувшись на дивані. Він мав трохи кучеряве волосся, і блакитні очі, а в жакеті з візерунками сонця з закрученими променями, виглядав, справді, як принц.
Тоді Алан подивився на себе в найближче велике дзеркало: чорне кучеряве волосся і червоні очі. Ось ці очі? Чому про них так багато говорять? Чиї вони? Костюм від Сонячного королівства контрастував з його зовнішністю. Він видихнув, а тоді звернувся до друга на дивані.
— Навчи мене користуватись мечем.
Август розцвів, встав з дивана і підійшов до Алана.
— Тільки вчити буду не я, — він простягнув Алану руку.
— А хто? — Алан вклав свою руку в його і той її потиснув.
Тоді відпустив і підійшов до дверей.
— Я покличу Діона, він гарно володіє зброєю. І разом познайомитися ближче зможете.
Пройшло кілька хвилин і на порозі вже стояв знайомий їм хлопець. Діон – принц Сонячного королівства. Він оглянув Алана і кивнув йому йти за ним.
Вони вийшли на невеликий двір. Там стояли різні манекени, а на столі лежали мечі.
— Мені здається краще почати з дерев'яних. — Сказав принц підходячи до столу і беручи дерев'яний меч.
Він взяв інший меч і кинув його Алану, той упав йому в руки, але він ледве зміг його втримати.
Діон виставив меч перед собою показуючи Алану, як треба зробити. Інший хлопець повторив позу.
— Вирівняй спину і руки, — Діон ударив по його мечу.
Алан відхилився назад ледь втримуючи меч в руках. Діон видихнув.
— Постав ноги ширше, — Діон ударив по його нозі і той здригнувся зігнувшись потираючи ногу через тканину брюк — не розслабляйся.
Діон обійшов його, схопив за руку і підняв, хлопнув по спині, Алан рефлекторно вирівнявся. Принц став перед ним і підняв меч.
— Зроби такий самий удар.
Алан різонув в повітрі дугу мечем і ударив в бік Діону, той захистився мечем і відбив атаку.
— Не погано, — пробурмотів він.
— Що у вас тут? — почувся веселий голос.
Це був Сайрус, він сидів на сходах біля входу на дворик підперши голову руками. Знову в плащі, Алан фиркнув.
— Куди ти зник? — Спитав він опустивши меч.
— Шукав квіти для Рейни, — посміхнувся він встаючи, – а ви тут що, тренуєтесь?
— Алан хоче навчитись володіти мечем, — промовив Діон.
— О, ні, Алан піде зі мною.
Сайрус легко вихопив в хлопця з рук дерев'яний меч, кинув його Діону, схопив Алана за плечі і повів з дворика, подалі від Діона.