Ліор йшов попереду, ніби показуючи шлях. За ним тримався Сайрус, а трохи далі — Алан, Еліс і Ерос.. Останній хлопець оглядав будинки і його справді дивувала відсутність людей. Але Алан спитав про це сам зрівнявшись з принцем.
— Де всі люди?
— Зараз час коли нікого немає на вулицях, — спокійно промовив Ліор, – таке буває. Виходять тільки вранці і ввечері.
— Невже люди сидять в будинках…— підійшла з іншого боку Еліс.
Ліор відразу змінився, різко обійшов Алана і став подалі від дівчини, ніби намагаючись тримати дистанцію. Він прочистив горло і звернувся до Алана.
— Якісь ще питання? — спитав він.
— Ми з тобою були знайомі? — нарешті задав це питання Алан.
Ліор знову змінився на обличчі, він здивовано глянув на Алана, потім відвів погляд, пробігся очима по троянді під ногами, а тоді знову став серйозним.
— Ні, я тебе точно ніколи не бачив.
Тоді знову задумався.
— Хоча, бачив схожого на тебе.
— Схожого на мене? В сенсі? — обережно перепитав Алан.
— Так, — Ліор зупинився, — він вбив…
Ліор замовк і різко відвів погляд.
— Неважливо.
Ерос і Алан переглянулись. Тоді змінив розмову Сайрус. Він, як не дивно, підійшов до Ліора обійняв його за плечі однією рукою і посміхнувся йому. Алан хотів би зняти з нього капюшон щоб глянути на це веселе обличчя.
— Слухай, які квіти любить Рейна? — Спитав він в принца.
Ліор здригнувся скинув руку чаклуна з плечей.
— Вона взагалі квітів не любить.
— Шкода, — промовив Сайрус відходячи, — я думав попрошу в Ліани найкрасивіші квіти і подарую їй.
— Вона не хоче тебе навіть бачити, — пробурмотів принц.
Сайрус замовк і зник. Насправді піднявся туман і коли розвіявся хлопця вже не було.
Еліс фиркнула.
— Він дивак, — вона кинула погляд на Ліора.
Хлопець видихнув з полегшенням тільки но Сайрус зник.
— Всі чаклуни так вміють?
Це питання Алан задав більше Еросу, інший задумався.
— Не чув щоб Мерлін таке робив.
Тиша. Алан підпер підборіддя рукою. Але потім помітив Ліора який не зупинився, просто пішов вперед.
— Слухай! — гукнув він, — Я так розумію, що Королева твоя мама. У вас погані відносини?
Ліор завмер. Повернувся до Алана і глянув на нього холодним поглядом.
— А тобі яка справа?
— Шкода тебе просто, — промовив хлопець і подивився на Еліс біля себе.
Тоді перевів погляд на Ероса, хлопець стояв недалеко від них і думав про щось. Він виглядав серйозним. Думав про все що дізнався, про Короля. Про Короля…
Ерос подивився на Алана і завмер помітивши чорний сніг у нього під ногами. Все склалось на свої місця, а особливо те, що той схожий хлопець, це той дивак якого вони зустріли.