Глава 40. Двозначність Толлани

Світіння підпросторового каскаду в ситуаційному залі Октагону-1 згасло, поступаючись місцем деталізованій тривимірній проекції зоряної системи P3X-776. У центрі голограми оберталася планета Толллана — вишуканий, технологічно досконалий світ, огорнений мережею Орбітальних Іонних Гармат та фазових щитів високої щільності.

Толлани — одна з найрозвиненіших людських цивілізацій Чумацького Шляху — завжди трималися осторонь міжгалактичних конфліктів. Переживш страшну катастрофу на своїй первинній батьківщині через необдуману передачу енергетичних технологій сусідній, менш розвиненій расі, вони закарбували у своєму законі суворе правило: жодних технологічних трансферів та жодних військових союзів із расами, що не досягли їхнього рівня еволюції. Вони володіли телепортаційними фазовими дисками, здатними проходити крізь тверду матерію, неозорими енергетичними накопичувачами та знаменитими Іонними Гарматами, які легко пробивали щити материнських кораблів Ґоа'улдів.

Проте саме ця ізольованість і надмірна самовпевненість Толланів робила їх вразливою ланкою перед обличчям нової загрози.

— Дані з нашого спостережного зонда підтверджуються, — мовив генерал Ковальчук, вказуючи стеком на орбітальне кільце Толлани. — До вищої ради Толланів — Тріуму — прибув посланець Орі. Пріор пропонує їм «блаженний захист» в обмін на підпорядкування та доступ до їхніх іонних матриць. Толлани відхилили ультиматум, покладаючись на свої іонні батареї. Але вони не розуміють, що Орі — це не Ґоа'улди.

— Вони горді і надто обережні, — сказав Марк Валент, підходячи до голографічного столу. Його бронекостюм «Форпост» був повністю відновити і оснащений новими фазовими елементами. — Вони вважають Землю примітивною, а нашу зброю — дикунською. Вони відмовляться від допомоги, поки перша плазмова хвиля Орі не пропалить їхній фазовий щит.

— Саме тому ви йдете туди не як прохачі, капітане, — суворо мовив генерал. — Ви йдете як представники Альянсу Чотирьох Рас. Ви повинні переконати Тріум Толллани приєднати їхній іонний контур до нашої мережі Октагонів. Якщо Супербрама Орі розкриється, нам потрібна кожна іонна гармата у цій галактиці.

— Леві, Тор, що з «Валькірією»? — запитав Марк, повертаючись до вчених.

— Штурмовик у повній бойовій готовності! — доповів доктор Леві. Його очі за звичайними окулярами сяяли від збудження. — Другий і третій МНЛ знаходяться у резонансній зв'язці з носовим Резонатором! Ми можемо здійснити фазовий стрибок прямо в верхні шари атмосфери Толлани, минаючи їхні зовнішні радарні мережі!

— Хранитель Еліра залишиться в Октагоні-1 для підтримки глобального планетного щита Землі, — додав Тор. — На «Валькірії» буду я. Я допоможу синхронізувати наші фазові системи з іонними матрицями Толланів, якщо вони нададуть доступ.

— Тінь, Молот — виліт через двадцять хвилин, — скомандував Валент. — Зброя у режим фазового пригнічення. Ми йдемо на дипломатичну місію, але маємо бути готові до бою.

— Дипломатія з кулеметом напоготові — мій улюблений стиль, капітане, — похмуро посміхнувся Молот, поплескуючи по важкому затвору свого комплексу «Вулкан».

Через півгодини «Валькірія» вирвалася з фазового тунелю прямо над білосніжними вежами Вищого Тріуму Толлани.

Планета вражала своєю чистотою та футуристичною величчю. Безшумні транспортні монорейки пронизували хмарочоси з перламутрового композиту, а над містом височіли масивні, гладкі вежі Іонних Гармат, спрямовані у безхмарне синє небо. Проте краса була оманливою — в повітрі відчувалася важка, наелектризована напруга.

Як тільки «Валькірія» матеріалізувалася у повітряному просторі, на тактичному терміналі Тіні замиготіли сотні червоних застережень.

— Нас взяли у жорстке захоплення всі шістнадцять орбітальних іонних батарей! — вигукнула снайпер. — Вони запустили фазовий подавлювач! Наші двигуни намагаються заблокувати!

— Тор, переключити живлення на другий МНЛ, гасити їхній подавлювач! — скомандував Марк.

Носова секція «Валькірії» спалахнула сріблясто-зеленим сяйвом, і силовий тиск Толланів миттєво розпався. Штурмовик Асґардів непорушно завив над центральною площею Тріуму.

З апарелі корабля на сніжно-білі плити майданчика спустилися Марк Валент, Молот, Тінь та Асґард Тор. За ними крокував доктор Леві, тримаючи в руках дипломатичний кристалічний Кодекс.

Назустріч їм із залу засідань вийшла делегація Толланів у суворих, темних мантіях. Очолював їх Верховний Канцлер Тріуму — високий чоловік із холодним, стриманим обличчям та глибоким поглядом мудреця, що звик покладатися лише на логіку та абсолютну технологічну перевагу.

— Я Канцлер Вищого Тріуму, — промовив він, його голос лунав через персональний фазовий ретранслятор. — Ви порушили наш повітряний простір без дозволу. Земляни... і Асґард. Ми знаємо про ваші успіхи у війні з Ґоа'улдами, проте закони Толлани непорушні. Ми не укладаємо військових пактів і не ділимося зброєю з расами нижчого технологічного рівня.

— Вищий Канцлере, — ступив уперед Марк Валент, знімаючи шолом. — Ми прийшли сюди не просити ваші технології. Ми прийшли попередити вас і запропонувати захист. Вчений Орі — Пріор, який був у вас три дні тому — це не просто релігійний фанатик. Це авангард міжгалактичного флоту Вознесенних, які не залишать ваші іонні гармати без уваги.

Канцлер злегка примружився, на його обличчі з'явилася відтінок зверхньої посмішки:

— Наші Іонні Гармати спроектовані так, що жоден материнський корабель у цій галактиці не здатний витримати прямого влучання. Ми відхилили пропозицію Пріора, і наше оборонне поле повністю закриває планету. Толлана вистояла проти кораблів Апофіса й Анубіса. Ми вистоїмо й проти ваших «Орі».

— Анубіс використовував звичайне щитове поле, — втрутився доктор Леві, показуючи планшет. — А Орі використовують квантову фазову енергію Вознесенних! Ваші іонні заряди просто проходять крізь їхні щити, не завдаючи шкоди! Якщо ви не зінтегруєте ваші батареї з нашим фазовим Резонатором Фурлінгів та Модулями Нульової Точки, Толллана впаде за п'ятнадцять хвилин після початку штурму!