Глава 38. Прорив над Калдором

Вантажний транспортер Асґардів розчинився у сапфіровому спалаху, перемістивши запечатаний Ковчег Тіней та врятованих науковців прямо у герметичний ізоляційний трюм «Валькірії».

Капітан Марк Валент, Молот та Тінь ступили на апарель штурмовика в той самий момент, коли базальтове склепіння підземного сховища почало завалюватися. Потужні сейсмічні поштовхи, викликані вибухом резонансних пілонів, розривали тіло планети Калдор. Велетенські брили наноквадріуму та розпечений камінь громовисто падали на підлогу залу, засипаючи прадавні тунелі.

— Усі на борту! — вигукнув Марк, забігаючи на місток і втискаючись у капітанське крісло. — Тор, закрити апарель і піднімати корабель!

— Апарель герметизована, — коротко доповів Асґард Тор. Його тонкі пальці ковзали по кристалічній панелі управління з неймовірною швидкістю. — Двигуни виведено на сто п'ятдесят відсотків потужності. Завдяки живленню від Модуля Нульової Точки, фазовий контур стабільний.

«Валькірія» вирвалася з розсіченого кратера планети Калдор, мов срібляста стріла.

За прозорим бронесклом панорамного блистера постала моторошна картина. Буро-червоне небо планети прорізали велетенські пасма атмосферного плазмового вогню. А прямо на високій орбіті, перекриваючи вихід у відкритий космос, висіли три важких крейсери Орі.

Ці кораблі нагадували гігантські підковоподібні фортеці з темного, біо-адаптивного металу. У центрі кожного з них пульсувало велетенське кільцеподібне ядро біло-золотого вогню — джерело їхнього живлення та головного калібру.

— Вони сформували трикутну блокувальну сітку, — повідомила Тінь, займаючи позицію за тактичним сенсорним терміналом. Вона швидко перемикала спектральні фільтри. — Центральний флагман тримає нас на прицілі головного променевого випромінювача. Два бічних крейсери розгортають підпросторові подавлювачі, щоб не дати нам піти у фазовий стрибок.

— Вони думають, що перед ними звичайний штурмовик серії «Прометей», — мовив Молот, затягуючи плечові ремені біля консолі управління важким озброєнням. На його обличчі палала азартна посмішка. — Командире, покажемо їм, чим заправлена наша «пташка»?

— Леві, який статус МНЛ? — запитав Марк, перевіряючи показники наголовного дисплея.

— Другий Модуль Нульової Точки повністю інтегрований у бортову мережу! — закричав доктор Леві з інженерного відсіку. Його голос лунав прямо з динаміків містка. — Енергетичний потенціал щитів перевищує стандартний у шість сотень разів! Іонні гармати Асґардів переведені в режим фазового перевантаження!

— Вогонь на ураження по центральному флагману! — скомандував Марк Валент. — Пробити просіку у їхній сітці!

Головний крейсер Орі вистрілив першим.

З його центрального білого кільця вирвався колосальний промінь концентрованого золотого плазмового вогню — зброя, яка одним влучанням здатна була розплавити будь-який людський крейсер минулого покоління чи материнський корабель Ґоа'улдів.

Промінь ударив прямо у ніс «Валькірії».

Проте замість катастрофічного вибуху навколо штурмовика спалахнула сліпуча, кришталево-зелена сфера фазового щита Фурлінгів. Енергія удару Орі розлилася по поверхні щита, не завдавши корпусу жодної подряпини. Показники навантаження на силові поля навіть не здригнулися — Модуль Нульової Точки легко заглинав і гасив енергетичну хвилю.

— Щити витримали! Поглинання — сто відсотків! — захоплено вигукнув Леві.

— Наш черга, — суворо мовив Марк. — Тор, пливи!

Носова секція «Валькірії» розкрилася, оголюючи здвоєні іонні гармати Асґардів, модернізовані за допомогою Кодексу Фурлінгів. Вони випромінили не звичайні блакитні плазмові згустки, а два суцільних, концентрованих смарагдово-білих промені фазового розпаду.

Ці промені пройшли крізь міжзоряний простір із швидкістю світла і влучили прямо у носовий силовий щит флагмана Орі.

Золотистий щит ворожого крейсера, який вважався непорушним, затріщав під ударом перевантаженої енергії МНЛ. Через півтори секунди безперервного обстрілу фазові промені «Валькірії» просто розірвали силове поле Орі, наче тонку тканину, і врізалися у броньований корпус ворожого судна.

Смарагдовий вогонь пройшов крізь темний метал крейсера наскрізь, пробивши реакторний відсік.

Головне біле кільце флагмана Орі спалахнуло диким, неконтрольованим вибухом. Велетенський трикілометровий корабель розпався на кілька палаючих уламків, які почали повільно падати у верхні шари атмосфери Калдора.

- Флагман знищено! — закричав Молот, стукнувши кулаком по пульту. — Оце так сила! Вони навіть не зрозуміли, що їх пробило!

— Два бічних крейсери розвертаються для маневру! — застерігла Тінь. — Вони намагаються затиснути нас у кліщі і дати залп з обох бортів!

— Не дамо їм часу для перегрупування, — мовив Марк. — Тор, розворот на сто вісімдесят градусів! Форсаж двигунів!

«Валькірія» зробила неймовірний, крутий віраж, на який не був здатний жоден відомий корабель у галактиці. Завдяки фазовому компенсатору перевантаження, екіпаж навіть не відчув тиску. Штурмовик зайти у хвіст правому крейсеру Орі.

Знову спалахнули носові гармати.

Другий крейсер Орі втратив ліву секцію обшивки разом із двигунами і, втративши керування, закрутився у dead-loop, зіштовхнувшись із третім ворожим кораблем. Два велетні Орі зчепилися у палаючому обіймі, їхні захисні поля дестабілізувалися, викликавши ланцюгову реакцію внутрішніх вибухів.

Орбітальна блокада планети Калдор була повністю прорвана за лічені хвилини.

— Простір вільний від ворожих сигналів! — доповів Асґард Тор, виводячи на екран чисту карту сектора. — Підпросторові подавлювачі знищені. Ми можемо здійснювати стрибок.

— Задати курс на Землю, Головний Октагон, — скомандував Марк Валент, знімаючи шолом і глибоко вдихаючи прохолодне повітря містка. — Передати генералу Ковальчуку: Ковчег Тіней у нас, біо-цифровий штам заблоковано, загрозу у секторі 47-Б ліквідовано.

Тор пересунув кристалічний слайдер на навігаційній панелі.