Глава 33. Гасіння Зірки

Втрата першого Модуля Нульової Точки викликала справжній колапс у нервовій системі Первинної Матері.

Велетенська біо-механічна істота забилася в судомах, а її голографічне прозоре тіло вкрилося глибокими чорними тріщинами, з яких виривалися струмені перегрітої плазми. По всьому велетенському залу управління Атлантіса-2 сотні Реплікаторів-павуків раптово завмерли, втративши координацію від центрального вузла.

— Молот! Живий?! — закричав Марк Валент, припадаючи до другого МНЛ і зрізаючи його кристалічні кріплення фазовим розрядником.

За п'ятнадцять метрів від нього з-під купи розтрощених плит наноквадріуму важко підвівся Молот.Його бронекостюм димівся, а правий наплічник був повністю випалений плазмовим ударом, проте боєць вихопив із стегнового чохла важкий запасний пістолет і, важко дихаючи, розвернувся до галереї.

— Живий, капітане! Нас так просто на той світ не відправити! — заричав Молот, відкриваючи вогонь по двох людиноподібних нанітних конструктах, що намагалися обійти Марка з флангу. — Тінь, прикрий лівий сектор! Вони відновлюють зв'язок!

— Бачу! — пролунав холодний, наче лід, голос Тіні.

Снайпер застрибнула на край потрощеної консолі Древніх. Її фазовий прискорювач вивергав короткі, високочастотні імпульси. Кожен постріл пробивав нанітні тіла ворогів, розриваючи молекулярні зв'язки між мікроскопічними блоками. Сірий пил від деактивованих Реплікаторів осідав на її камуфляжний костюм, проте Тінь навіть не кліпала, скануючи простір на наявність нових загроз.

Марк Валент зчепив зуби від пекучого болю у зламаних ребрах і смикнув на себе другий сяючий кристал МНЛ.

Прадавнє джерело енергії з тихим клацанням вийшло із силового гнізда. Золотиста пульсація, яка пронизувала центральну вежу міста, миттєво згасла наполовину.

— Другий у мене! Тор, забирай! — закричав Марк.

З носової секції «Валькірії» знову спалахнув транспортний промінь Асґардів. Другий Модуль Нульової Точки розчинився у блакитному сяйві та миттєво матеріалізувався в спеціальному ізоляційному відсіку на палубі штурмовика.

— Марку! Перевантаження в третьому МНЛ! — вигукнув доктор Леві з інженерного містка «Валькірії». Його голос у навушниках зривався на фальцет. — Мати Рою замикає останній модуль прямо на своє ядро! Вона хоче запустити процес самознищення Атлантіса-2! Вона підриває модуль, щоб спалити всю планету разом із нами!

— Еліра! Зможеш перехопити управління її фазовим матриксом?! — запитав Марк, кидаючись до останнього, третього кристала.

Первинна Мати Рою, усвідомлюючи свій неминучий кінець, випростала свої велетенські маніпулятори. Її обличчя, сформоване з мільйонів щільно зчеплених нанітів, розкрилося, оголюючи пульсуюче темно-червоне ядро, зінтегроване прямо з поверхнею третього Модуля Нульової Точки.

Енергетичний потенціал розпаду МНЛ вимірювався величинами, здатними випалити цілу зоряну систему.

З апарелі «Валькірії» повільно вийшла Хранитель Еліра. Вона не мала на собі жодної зброї чи броні. Її прозора фігура сяяла сріблясто-золотим світлом Фурлінгів, а Серцевий Кристал на її грудях розсипав навсібіч каскади променистих фракталів.

— Ти була створена як інструмент еволюції, але перетворилася на хаос, — пролунав голос Еліри. Це була не просто мова — це була акустична хвиля прадавнього Кодексу, яка вібрувала на кожній атомарній частоті залу. — Твій цикл завершено.

Фурлінг підняла долоні. З її Серцевого Кристала вирвався потужний ультрамариновий промінь, який ударив прямо в оголене ядро Первинної Матері.

Наніти, з яких складалася Мати Рою, зазижчали на надвисоких частотах. Їхня темно-червона пульсація почала бліднути, змінюючись на чисте, кришталево-зелене світло Фурлінгів. Колективний розум Реплікаторів на всій планеті здригнувся — акустична хвиля Еліри перетирала їхні алгоритми самовідтворення на порох.

— Марку, зараз! Забирай останній модуль! — закричав Асґард Тор з містка.

Марк Валент рвонув уперед, застрибнув на розпечену платформу прямо перед розпадаючись тварюкою і вхопив третій Модуль Нульової Точки обома рукавицями.

Температура бронекостюма злетіла до критичних позначок, сенсори забрала згасли від напруги, але Марк із риком, від якого розривалися легені, вирвав кристал із прадавнього кріплення.

Світло в залі управління згасло.

Останній зв'язок живлення було розірвано. Гігантська постать Первинної Матері Рою позбулася джерела енергії і просто розпалася на мільярди неживих, сірих нанітних піщинок. Цей пиловий водоспад обвалився на підлогу залу, засипаючи ноги бійців.

По всьому Атлантісу-2, на всіх його п'яти променях-вежах і в глибині навколишнього океану, мільйони Реплікаторів-павуків, гончаків та москитів миттєво деактивувалися. Втративши зв'язок із центральною матрицею та МНЛ, вони перетворилися на мертвий металевий брухт.

Важка, абсолютна тиша запанувала в залі Древніх. Вона порушувалася лише уривчастим диханням бійців та тихим гулом фазового реактора «Валькірії».

Молот опустив свій димлячий пістолет і важко опустився на одну ногу прямо серед сірого нанітного пилу.Він підняв забрало шолома, витер запеклу кров із носа і подивився на Марка:

— Капітане... Скажи мені, що це були останні залізяки у цій галактиці.

Марк Валент стояв на колінах, міцно стискаючи в руках третій сяючий МНЛ. Він повільно підвів голову і подивився на Еліру, яка плавно опустилася поруч із ним. Її сяйво стало дещо блідішим — використання Кодексу вимагало величезних сил навіть від Хранителя Фурлінгів.

— Загрозу Первинного Рою ліквідовано, капітане Валент, — м'яко мовила вона у думках присутніх. — Атлантіс-2 вільний. Його прадавній розум повертається під контроль Кодексу Великого Альянсу.

Доктор Леві вибіг із корабельної апарелі, тримаючи в руках діагностичний планшет, і застиг від подиву, оглядаючи розтрощений, але врятований зал:

— Це... це неймовірно! Ми не просто вижили, ми здобули три повністю заряджених Модулі Нульової Точки! І технології Атлантіса-2!