Глава 3: Соломон та його Мудрість (Перевантаження процесора)

Глава 3: Соломон та його Мудрість (Перевантаження процесора)
Після Давида, з його емоційними злетами і падіннями, з його війнами і покаяннями, мені захотілося стабільності. Я вирішив провести експеримент. А що, як дати одному з користувачів не просто силу чи хоробрість, а максимальний апгрейд системного параметра "Мудрість"? Не просто розум, а глибоке розуміння суті речей, здатність бачити приховані зв'язки і приймати ідеально зважені рішення.
Кандидатом став син Давида, молодий цар Соломон. Я з'явився йому уві сні, у вигляді спливаючого вікна з пропозицією: "Ви можете попросити будь-яке оновлення. Що ви обираєте: 'Багатство_Pro', 'Довголіття_Max' чи 'Мудрість_Ultra'?"
На мій подив, він, не вагаючись, вибрав мудрість, щоб "справедливо правити народом". Я був вражений. Це був перший користувач, який замість чітів на гроші попросив покращити свій процесор. Звісно, я погодився. І навіть додав йому багатство і славу як бонусний пакет за правильний вибір.
Тієї ночі я запустив для Соломона оновлення. Це було як встановити найпотужніший квантовий комп'ютер у світі на місце старенького калькулятора. Індикатори його інтелекту злетіли до позначки, раніше недосяжної для смертних.
І перші результати були вражаючими.
Найвідоміший випадок — суд над двома жінками, що сперечалися за немовля. Я спостерігав за цим, як за розв'язанням складної логічної задачі. Гавриїл нервово переглядав юридичні прецеденти.
"Владико, тут немає свідків. ДНК-тест ми ще не винайшли. Ситуація патова".
Але Соломон навіть не змигнув оком. "Розрубайте дитину навпіл і дайте кожній по половині," — сказав він.
На небесах запанувала шокована тиша. Навіть Люцифер, що зазвичай насолоджувався людськими драмами, здивовано підняв брову.
"Ого," — прошепотів Гавриїл. "Здається, ми трохи перестаралися з апгрейдом. У нього з'явилися 'холодні' алгоритми".
Але я бачив його задум. І він був геніальним.
"Ні, Гавриїле, дивись," — сказав я. "Він не збирається нікого рубати. Він запустив логічну бомбу, щоб викликати емоційну реакцію і виявити справжнього власника файлу. Хитро. Дуже хитро. Я б просто перевірив права доступу в системних логах, але його метод... більш театральний".
Звісно, справжня мати одразу відмовилася від своєї частини, і справедливість перемогла. Слава про мудрість Соломона розлетілася по всьому світу. Він вирішував найскладніші суперечки, давав поради царям, знав усе про рослини, від ліванського кедра до ісопу, що росте на стіні. Він був ідеальним правителем.
Але потім... потім почалися побічні ефекти. Божественна мудрість, зіткнувшись з людською натурою, почала використовуватися для вирішення... дещо інших завдань.
Одного ранку я отримав перше особисте звернення від Соломона через молитовний канал, який він використовував як прямий чат з техпідтримкою.
"Шановна Техпідтримко," — починалося повідомлення. "У мене 700 дружин і 300 наложниць. Це, як Ви розумієте, створює певні логістичні труднощі. Чи не могли б Ви порадити хороший додаток-календар для днів народжень, річниць та улюблених кольорів кожної з них? І, можливо, алгоритм для справедливого розподілу моєї уваги? Інакше мій рейтинг популярності впаде, що може дестабілізувати політичну ситуацію в регіоні".
Я перечитав повідомлення ще раз.
"Гавриїле!" — покликав я. "Іди-но сюди!"
Гавриїл прочитав і стримано кашлянув. "Дуже... практичне застосування Вашого дару, Владико".
"Я дав йому мудрість, щоб правити народом, а він оптимізує логістику свого гарему!" — я не знав, сміятися мені чи плакати. "І, треба визнати, в нього непогано виходить! Подивись, він розробив систему ротації на основі місячних циклів та політичної ваги батька дружини! Це ж... геніально і абсурдно водночас!"
Його палац перетворився на гігантський механізм, що працював за законами ідеальної логіки. Він використовував свою мудрість, щоб створювати складні торговельні схеми, оптимізувати податкову систему і, звичайно, писати філософські трактати. Його "Книга Приповістей" стала бестселером. Але чим мудрішим він ставав, тим більше втомлювався від світу.
Його наступне повідомлення було ще більш дивним:
"Техпідтримко, я проаналізував усі доступні дані. Висновок: 'Суєта суєт, і все — суєта'. Я побудував все, що можна було побудувати, спробував усе, що можна було спробувати. Але рівень задоволеності не піднімається вище 73%. Чи є якийсь патч для 'відчуття щастя', чи це платна функція?"
Я зрозумів свою помилку. Я дав йому надпотужний процесор, але не оновив його "емоційний чіп". Він знав як, але почав забувати навіщо. Його мудрість показала йому всю марноту людських прагнень, але не дала йому простої, нелогічної віри, яка допомагала його батькові, Давиду, проходити через найчорніші дні.
Його правління було золотим віком. Він побудував мені величний Храм. Він не вів воєн. Він був наймудрішим з людей. Але наприкінці життя його система почала давати збої. Під впливом своїх іноземних дружин він почав встановлювати "сторонні додатки" — поклонятися іншим богам. Не тому, що вірив у них, а тому, що це було "дипломатично доцільно" і "логічно" для підтримання добрих стосунків з сусідніми царствами.
Він був настільки мудрим, що перехитрив сам себе.
Я дивився на старого, втомленого Соломона і розумів, що цей експеримент, хоч і був успішним, мав серйозні побічні ефекти. Мудрість без серця, без простої, дитячої віри, перетворюється на холодний, цинічний розрахунок. Це був важливий урок. Для мене і для всього людства.
З того дня я вирішив більше не роздавати такі потужні апгрейди. Краще нехай вони вчаться на своїх помилках, повільно, незграбно, але разом. Бо іноді, щоб знайти правильну відповідь, потрібне не знання, а любов. А для неї жоден процесор не потрібен.