1

Можете повірити, що у спадок від бабусі Мирославі дісталося дзеркало? І в заповіті було зазначено, щоб вона  виконала останню волю родички та зберігала дзеркало подалі від людських очей. Не забула бабуся нагадати про її цікавість, суворо заборонивши відкривати його, а також не читати написи з зворотнього боку.
Рама досі була перетягнута якоюсь дивною, щільною тканиною. Ніби й справді ховала щось від їх зацікавлених очей.
Мирослава подякувала бабусі подумки. Бо своїми словами та розпалила її цікавість ще сильніше.
– Я думала це жарт. – Замислено розглядала дзеркало її подруга. 
Мирослава сумно зітхнула у відповідь. Бажання тягнути в свою кімнату таку величезну річ не було, але краще прибрати з поля зору її мами нагадування про минуле. 
— І що особливого в цьому дзеркалі? Воно абсолютно звичайне.
 Миросю теж марно питати.  Її бабця була напрочуд дивною жіночкою. 
Вона знизала плечима, ніби це пояснювало ситуацію з дзеркалом в якості спадку. Правду кажучи, у її бабусі міг розум помутніти, їй виповнився вісімдесят один рік і в такому віці усіляке трапляється.
– Ходімо, перекусимо і треба попрацювати над проектом.
Настя з посмішкою обернулася.
— І правда. Якщо не здамо вчасно – Олексіївна нас приб'є.
Але коли вони закінчили і Настя пішла додому, Мирося з подивом помітила відсутність дзеркала у коридорі. Куди воно поділося? Про це вона поцікавилася у своєї мами, яка виходила із кухні.
— Попросила сусіда викинути непотріб. — Та байдуже знизала плечима.
— Ну мам!
— Що мам? Якщо так сподобалося дзеркало – можеш відправитися на його пошуки.
Вона схожа на божевільну? Хто стане пізно ввечері лазити біля сміттєвих баків у пошуках старого дзеркала? 
Натомість у неї були пошуки смаколиків в холодильнику.