Прогулянки з музами
Твоя міміка
Думки про те́бе підуть не навшпи́ньки.
Гримя́ть двери́ма. В ро́зпачі, люто.
Здавалося б просто: «з голови викинь!»
Та легше разом з головою – на блюдо.
.
Викинуть тяжко – думки пруча́ються.
Нігті червоні між ре́бер щось дря́пають.
Вночі обіймають, за шию кусаються.
І всесвітом всім про себе нагадують.
.
Та всесвіт – ховатися на́вчений, хитрий.
Ча́сом здається: знайшов його.
А потім – проходиш повз тої могили,
Де спільного тіло майбутнього.
.
Що з тілом робити? Не реанімую.
І траур давно вже похо́вано.
Виходить, я просто ноча́ми сумую
За тою, з ким стільки про́йдено.
.
Твоя мі́міка – в дзеркала́х брини́ть,
Мій язик твоїм словом ті́шиться.
Забуттям якщо в тебе ви́стрелить,
Що ж від мене тоді зали́шиться?..
Пісня: https://music.youtube.com/watch?v=Q5-jn2Rf7CM&si=SxnrqbOyzt-fHotW
Відредаговано: 27.09.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
