Розділ 27. Ірбіс. Слизомаска 3

— Дихати в масці над водою напрочуд важко, — мовив водяник. 

Повітря наче загустіло. Не вагаючись, я розігналась та пірнула під воду. Чула, що Євген важко тупотів за мною, а невдовзі розрізав воду своїм швидким стрибком.

Під водою дихати стало легше. Навіть прохолода була приємною.

Ніби-то нізвідки, поряд з’явився Тобіас. Усе його тіло у воді було вкрите лускою. Тільки обличчя та шия лишились такими, як у звичайних людей. Тобіас обернувся, підморгнувши мені. Я судомно ковтнула.

Треба ж було знайти якесь захисне зілля від цих чарів зваблення, що були природними для водяників та водяниць. Оскільки я цього не зробила,  мені лишалося тільки триматися та думати про роботу. 

Тобіас зупинився. До нього підпливли дві щуки, такі великі, що могли проковтнути мене цілком. Дивно було бачити на щуках вудила, наче на конях.

Коли ми з Євгеном спинилися, водяник на мигах показав, що треба вхопитися за вудила. Я відмовлялася вірити своїм очам, хлопець поряд зі мною категорично замотав головою.

Одначе Тобіас лишався незворушним. Він нав’язливо простягав вудила мені. Скрушно мотнувши головою, я урешті решт узяла їх. Однією рукою Тобіас тримав мене за передпліччя, а другою гладив щуку.

Потім перейшов до Євгена і я з полегшенням видихнула. Противитися його чарам було значно легше на відстані. Тобіас змахнув рукою. Щуки зірвалися з місця. Я вчепилася руками в ремінець на вудилах, зціпивши зуби. 

Подумки подякувала за те, що маска закривала мені очі, інакше б їх довелося заплющити через стрімку швидкість риб. Ми віддалялись від поверхні водойми поринаючи в темінь, кольору опівночі.

Темінь поглинула нас так, що ледве можна було роздивитись власні руки. 

— Сподіваюся, ти знаєш, куди плисти, — прошепотіла я, не сподіваючись на відповідь від… від риби. 

Навдивовижу щука кивнула своєю здоровезною пащекою, ніби то почувши мене. Невдовзі темінь почала розсіюватися. Унизу маленькі, ледь помітні вогники, неначе зірочки на небі, розсіювали світло.

При наближенні до них, затамувала подих. Зірочки виявились ні чим іншим, як ліхтарями та вогниками підводного міста.