Розділ 23. Нія. Сяйво 3

Ден спинився та зіскочив з коня. Він прив’язав його до найближчого дерева та старанно уникав дівочого погляду.

— Ти не відповідаєш, чужинцю! Це зневага до принцеси! — дівчина спішилася. Її кінь лишився вільно блукати поряд.

— Це не зневага, принцесо! — мало не викрикнув Ден. — Ти не розумієш!

В очах Яри заблищали ворожі вогники.

— То поясни мені! — тиха лють проявлялось у кожному її слові.

— Це називається турбота, Яро, — Ден сказав стиха, наблизившись до неї, — я не хочу, щоб ти постраждала.

Його голос був тихим та ніжним, неначе шелест жита. Він дивився на неї поглядом, сповненим болю та захоплення. Яра мотнула своїм волоссям.

Стрімко наблизилась до нього впритул. Та ледь не торкаючись губами його вуха промовила:

— Душа не гине разом із тілом, Даніїле. Вона злітає та осідає зірками на небосхилі. 

Він схопив її за руку. Замотав головою, силуючись щось сказати, та його вуста оніміли, бо ними він ніжно поцілував кінчики її пальців.

 Зненацька картина перед моїми очима закружляла. На мить я зустрілась поглядом із Деном. Німі сльози застигли у його очах. 

Знову степ заполонив весь простір навколо мене. Та цього разу не тепле небо зустріло мене, а вий та гуркіт бою. Поміж темних важких хмар літали вихори та глухані.

Полем бігли сотні песиголовців. Однак найстрашнішим з побаченого стали істоти, яких раніше мені не доводилось зустрічати. Навіть у книжках, написаних татом Ірбіс, не було нічого подібного.

Вони мали крила, як у вихорів, та були меншими за розміром. Роти схожі на пащеку великої піраньї. Руки з довгими пазурами та величезна швидкість з якою вони переміщувались полем — вони були, ніби створені для вбивства.

Один за одним лягали в бою люди, що так весело гарцювали навколо варти під звуки барабанів. Очима відшукала Яру із Деном. Вони виринули з пралісу. 

Обличчя дівчини огорнула страшна лють, що вирвалась диким горловим звуком з її вуст. Вона вихопила сагаріс перш ніж дісталась поля бою. Він заяскравів у її руках. Світлі промені чарівної зброї подіяли на небачених створінь, наче вогник на нічних метеликів.