Розділ 14. Максим. Валея 4

— Ти працюєш на людину, Валеє, виконуєш накази, робиш те, що потрібно іншим! Ризикуєш життям своїм та своїх хлопців! Поясни для чого? — озвався я до неї.

— Теж саме можу запитати й в тебе! — відрізала вона.

— Ми захищаємо людей та істот!

— Це брехня! Одним крилом ви захищаєте істот, а іншим убиваєте! Хіба глухані та песиголовці не істоти?

— Істоти, які обрали не той бік! Істоти, що шукають нагоди вбивати та нищити!

Глуханя різко здійняла руку. Зненацька всі звуки, включно з вітром, зникли. Позбавлений слуху, я втратив частину контролю над рухами песиголовців, що встигли оточити мене. Розвертатись спиною до Валеї було б необачно.

Прошепотів замовляння, мій голос поглинула магічна тиша. Однак це не завадило червоним іскрам вилетіти з моїх долонь вусебіч. Частина з них потрапила в ціль, відкинувши двох песиголовців.

Інші троє кинулись на мене. Я спробував здійснити переміщення. Але спроба не вдалася. Неначе метелик, що бився у скло, я не міг вирватися за межі подвір’я. Помітивши мій розгублений погляд, Валея посміхнулась краєчками свого понівеченого рота. 

Один з монстрів опинився поряд. Він заніс свою волохату лапу, готову роздерти мене на шмаття. Я блокував удар лівою рукою, а правою вцілив у зубасту пащеку.

Випустив закляття зв'язання в песиголовця, що був позаду. Він перечепився через зелені пути, що почали зв’язувати його ноги, та впав. Однак від одного з ворогів ухилитись усе ж не вдалось.

Звір стрибнув на мене збиваючи з ніг. Я відчув мерзотний запах його подиху, пазурі, що врізались у мої плечі. Він рикнув, бризкаючи слиною.

З усієї сили я вгатив песиголовцеві в ніс. Від удару той заскавучав. Скориставшись миттю розгубленості, я скинув песиголовця та завдавав відкидного удару.

Відбившись від одного, побачив, як насувають ще два. Ті, що оклигали від червоних іскор. Беззвучно вилаявся. 

Пригнувся оминаючи напад першого. Крутнувся, б’ючи другого ліктем в обличчя. Різко розкрив крила, здійнявся над песиголовцями та прошепотів самими губами: “Recalcitro”. Силою заклинання песиголовців розкидало галявиною.