Розділ 2. Максим. Коридорами Корпусу 2

— То що привело вас сюди? — Євген відкинувся на спинку крісла й з очікуванням споглядав на нас. 

— Є стовідсоткова інформація, що темні істоти атакуватимуть найближчі до нас регіони, — почав Максим.

— Угу, — хлопець не здивувався. — Вільний корпус має свої джерела інформації!

— І які в корпуса думки щодо цього? — Ірбіс повільно поставила каву на стіл. 

— Яка вам різниця щодо думок корпусу? Ви прийшли до мене. Я можу поділитися тільки своїми думками щодо ситуації. І після того, як ви поясните навіщо з’явилися.

— Якщо бути чесними, ми прийшли по допомогу, — зізнався я. 

— Не певен, що зможу допомогти. Битва між темними істотами та світлими воїнами не стосується нашого брата.

— Хочете зберігати нейтралітет? — голос Ірбіс підозріло забринів.

— Хочемо зберегти свою позицію! Ми проти архангеліату з його легіонами та проти демонів з їх прибічниками! Ти мала б це пам’ятати! — Євген нервово стукав пальцями по столу.

— Але ж ви за щось, чи не так? За людство! — я вірив, що хлопцю навпроти мене й справді були небайдужими мої слова.

— Це все марно, Максиме! — гірко промовила Ірбіс. — Женя намагається нам пояснити, що Вільному Корпусу тільки того й треба. Їм треба, щоб ми схрестили мечі із силами зла та повбивали один одного. Чим більше загине з обох сторін, тим краще! Людям буде більше простору для реалізації…

Євген продовжував відбивати нечіткий ритм тепер уже всією рукою. Судячи з виразу його обличчя, Ірбіс мала рацію.
— То ти впустив нас лише для того, щоб спровадити в останню путь??? Ти ж знаєш ми не вистоїмо без підкріплення! — Ірбіс різко скочила з місця.

— Послухайте, я лише тому дозволив вам пройти, бо ми разом бились пліч-о-пліч із темними істотами, рятуючи Нію. Мені це все не приносить жодної насолоди. Але для людей — це й справді можливість вирватися з полону істот та з контролю легіону. Чи можна засуджувати Корпус за прагнення до свободи? — він і справді вірив у те, що казав. Від цього усвідомлення пробіг мороз шкірою. Ірбіс зупинила на мені погляд, ніби питаючи: “Чи це з цим нам доводиться працювати?”