Пробудження

П’янкий дурман

Який п’янкий і божевільний

цей запах вишні, сакури,

і подих вітру б’є у скроні —

наповні груди- ти свідомий…

 

Про що подумаєш тоді,

з п’янким дурманом в голові?

Про що не скажеш вголос,

та мовчки прокричиш?

Про що завжди сумуєш,

про що завжди мовчиш?..

 

Звичайно, я все знаю…

То тільки марнота…

Думки — вони блукають,

як мара забуття,

і спогади, і віра,

і все, що там живе,

поховане в надіях,

і мужність там помре…

 

Не вистачає сили

признатися собі —

не вистачає сили…

Хоробрість — на нулі…

14.04.2026

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше