Пробудження
Муза
І знов читаю неймовірні ці вірші,
І дежавю крізь сміх лоскоче душу.
Та на останнім — думки розійшлись,
Бо розгадати сенс написаного мушу.
Не зрозуміла суть... Там глибина...
Чи, може, пастка того, що не зрозуміла?
Чи слово Ваше — магія скляна,
Що розсипається зірками Небосхила?
Зробіть хоч натяк, звідки та іскра,
З чого на світ з’явилась ця остання муза?
Бо цей останній — тайна непроста,
Якась химерна, загадкова уза.
Написано шикарно, то є факт,
Про щось глибоке, майже недосяжне.
Чи я щось пропустила, як антракт,
Чи просто не дано це осягнути?
Зробіть хоч натяк, хоч одним слівцем,
Яка ж зоря над аркушем світила?
Бо перед цим поезії вінцем
Я б’юся, наче об каміння хвиля.
То був лиш сон, чи сповідь потайна?
Чи серця стукіт в римах відгукнувся?
Відкрий завісу, Авторе, да так,
Щоб дух мій врешті спокою торкнувся.
07.04.2026
Відредаговано: 16.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
