Пробудження
₊˚⊹♡ Лицемірна доброчинність ₊˚⊹♡
Вечір на порозі… сумно якось стало…
Чому так багато злоби у людей?
Зрозуміло, що життя пожбурляло, але
Де та душевність і чемність ідей?
Чому ображаємо? Не маємо ж права!
За що переходимо на особистості?
Невже конкуренція і его за славу?
Чи просто брак людяності?..
Так просто принизити… кинути зайве…
Спаплюжити і посміхнутися гидко…
Хм… Чи це місія автора??? Чи це брак пристойності,
Коли за гординею не видно духовності?
На всі ці питання не маю відповіді…
Можливо, просто треба бути добрішими
І не дивитися на людей очима низості?
Не віддзеркалювати своє внутрішнє зло,
А сіяти в душах любов і тепло?
Бо кожен із нас — це не тільки слова,
Це те, ким ми є, чим душа ожива…
Потрібно навчитись крізь терни іти,
Щоб в іншому бачити іскру краси.
Все те, що бажаєш в серцях ти комусь,
Повернеться в хату, до тебе, мій друг…
Якщо ти бажаєш комусь гіркоти,
То сам вип’єш дьогтю, повір ти мені…
Коли ти плануєш когось потопить,
То сам і не знайдеш, де берег знайти…
Ще довго про це я б могла написать,
То вперше подумай… що треба сказать…
01.04.2026
Відредаговано: 16.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
