Розділ 30

Розділ 30

Прокинувшись зранку, Володимир ще якийсь час лежав, дивлячись на Марину. Вона теж потроху прокидалася. Побачивши його погляд, посміхнулася й поцілувала.

— Ну й чого такий задоволений? Немов кіт, що скриньку вершків з'їв.

— Є причина... — Володимир не втримав посмішки. — Нова грань здібностей. Схоже, четвертий потік свідомості повністю сформувався.

— Ого! — Марина підвелася на ліжку. — І що цього разу?

— Нова енергетична оболонка. Все як і з аурою, але не прив'язана до фізичної оболонки. Відстань, схоже, взагалі не має значення. При цьому чітко знаю, де саме знаходиться моя власна аура.

— Мої вітання. — Марина погладила його по щоці. — Будеш розповідати іншим?

— Звісно. Не знаю поки що, чим ця здібність зможе допомогти, але відчуваю — це має величезне значення. — Володимир замислився. — Попередні здібності, що з'являлися після формування потоків свідомості... Повноцінний вихід із тіла з отриманням другого шару аури. Зміна структури енергії. Усе це чітко показує корисність здібностей цього порядку. Кожного разу вони значно складніші, але й значно корисніші. Треба тільки розібратися, що нам це дасть, ну й опанувати здібність. Навряд чи вміння віддалятися від тіла — єдина можливість. — Він посумнів. — От тільки це знову забере час...

— Нічого, любий. — Марина обійняла його. — Ми всі поруч, ми допоможемо. А тепер умиватися, снідати й зводити з розуму наших вчених.

Вони засміялися, передбачаючи їхню реакцію на новину.

Після переїзду до Норвегії Панов залишився куратором їхньої спільної групи. До неї входили всі, хто мав здібності: стара команда Володимира, дев'ять учнів першої хвилі й двадцять другої. Плюс учені, що займалися вивченням здібностей — до трьох українських фахівців додалося ще десятеро іноземних.

Увесь проєкт було поділено на умовні групи, кожна зі своїм куратором, який відповідав за роботу та координував взаємодію.

Усього було сім груп:

Перша — володіючі здібностями та ті, хто їх вивчав.

Друга — забезпечення безпеки проєкту.

Третя — промислова, виготовлення всіх компонентів.

Четверта — логістична, транспортування до кінцевої точки.

П'ята — космічна, запуски модулів, робота на орбіті, спостереження за астероїдом.

Шоста — енергетична, забезпечення проєкту електрикою.

Сьома — аналітична, зв'язувала всі групи в одне ціле.

Чому групи умовні? Чітких кордонів між ними не було. Як відділити групу Панова, до якої входив і Володимир, від промислової? Саме від них залежало, скільки металу пройде трансмутацію для виробництва двигунів чи гармат. Вони ж займалися зарядкою накопичувачів. Без повної взаємодії енергетиків і космічної групи не піднявся б на орбіту жоден модуль. Теракт чітко показав необхідність служби безпеки. Без логістики не доставлялися б матеріали, і виробництво зупинилося б. І так із усім.

Група Панова, яку на базі прозвали магами, зібралася на ранкову планерку. Віталій Сергійович тільки-но збирався почати доповідати перелік завдань на день, як Володимир, чиє місце було поруч за столом, зупинив його.

— Почекай, Віталію Сергійовичу. В мене оголошення.

Усі присутні — і в залі, і Панов, обернувшись до Володимира — дивилися на нього. Марина посміхалася, підтримуючи чоловіка зі свого місця.

— Така справа. Сьогодні вночі в мене стався прорив у здібностях.

Він замовчав, даючи час на осмислення почутого.

У залі стояла тиша. А це непросто, коли присутні понад п'ятдесят людей. Мовчали рідні, мовчали учні. Тиша була й від вчених — і старих, ще з дніпровської бази, і нових, що долучилися вже тут. Усі усвідомлювали вагу того, що сказав Січовий.

Першою піднялася й підійшла обійняти батька Ольга. Слідом за нею до привітань долучилися близькі та учні. У залі здійнявся гамір, ядром якого були вчені, що питали й навіть вимагали швидших пояснень.

Нарешті Володимир підняв руки.

— Усе, усе, зараз розповім. — Він звернувся до Панова. — Тільки, Віталію Сергійовичу, будь ласка, запросіть представників аналітичного відділу. Боюсь, роботи їм я підкину. Принаймні мій графік доведеться міняти. Ще жодного разу не було, щоб нова грань здібностей — а це саме вона — виявлялася непотрібною. А це хоча б пару годин на день для розвитку треба відшукати. Й аналітики разом із нашими вченими та командою повинні нам у цьому допомогти.

Володимир дивився на вчених та учнів, приховуючи усмішку. Тих била нетерплячка. Нарешті прийшли двоє від аналітичного відділу.

— Сьогодні вночі в мене відкрилася нова грань здібностей, — почав Володимир. — Зазвичай це означає, що новий — у моєму випадку вже четвертий — потік свідомості сформовано. Тепер про саму здібність. Більшість із присутніх уже володіють другим шаром аури. Так от, моя й так відмінна від ваших аура подвоїлася. Ні, не збільшилася — залишилася такою, як була, — але їх тепер дві. І що найважливіше, вони незалежні, і друга не прив'язана до мого тіла. Вона взагалі наче не має з ним зв'язку. Проте має чіткий зв'язок із самою аурою.

Він зробив паузу, збираючи думки.

— Можливо, це і є причиною байдужості при ініціації. Думаю, що енергетичне «я», яке ми відчуваємо, теж багатошарове. Тепер точно відомо про два шари. Причому другому абсолютно байдуже на фізичну оболонку. І те, що ми зазвичай називаємо другим шаром аури, — це зв'язок між фізичною оболонкою та третім «я». — Він звернувся до вчених. — До речі, ви вже класифікуйте якось ці поняття нормальними назвами.

— Ага, від них дочекаєшся, — сказала зі свого місця Вікторія. — Дадуть назву, що язика зламаєш. До того ж усе вже давно є в книгах та казках. Оболонка, яку ми звемо другим шаром аури, то і є аура — вона з двох шарів, зовнішнього й, можна сказати, внутрішнього. Тож це аура та мала аура. А те, що ви описали з нового, — це астральне відображення, тобто астральна аура, ну або проєкція. Нас усе одно на базі вже давно магами називають, тож нічого нового.