Про життя

Життя/Кохання

Ти вже давно не молилася, люба,

не просила творчих пожеж.

Лише хотіла собою бути

із чистим серцем без меж.

Ти вже давно хочеш просто жити,

нікуди не поспіша, та відчуваєш, як до

всього нового... тягнеться твоя душа.

Ти пізнала, що таке спокій,

та серце його вже не зна.

Відчуваєш, як у серце поки

стукає-спішить новизна.

І коли опускаються руки і тіло спокою не знає,

І у довгий час розлуки...моє серце...на твоє чекає.

Де б воно не було, де б не билось, я поряд його відчуваю ,

І де б Ти не був, мій милий, пам'ятай, тебе я безмежно кохаю.

І що б не робив, повір, тобою пишаюсь,

У твоєму серденьку навік залишаюсь.

Подобається

#2142 в Різне
#437 в Поезія

Відредаговано: 10.05.2025