Про життя

Не проси від життя феєрверків,

Ти ж бо таких не знайдеш.

Відкрий для нового до серця дверки,

Полюби себе люба без меж.

Бо усе почалося з любові,

Нею закінчиться теж.

Без неї немає долі, без неї немає болі,

З нею у серці у світ ти приходиш.

З собою у засвіти її забереш.

Полюби ти життя усім серцем,

Чогось кращого тобі не знайти.

Ти іди по життю поволі.

І ніби троянда... Живи та цвіти.

Не лише мрій, а створи те найкраще,

Його не шукай, а твори.

Просто знай, що ті, хто тебе люблять,

Підтримають, не погордяться, не глянуть згори.

Тому, не бійся, мрій, розвивайся, і своєю працею завзято гори.

Нехай, кожен раз наче вперше...твої очі

палають до справи.

І від захвату серце горить.

І все буде так, як ти цього хочеш,

Відпочинь, сповільнився на мить.

Не забувай неймовірним моментам радіти, бо з них і складається твоє життя.

Живи наче востаннє, бо правди ніде подіти,

Бо назад вже нема вороття.

Подобається

#2142 в Різне
#437 в Поезія

Відредаговано: 10.05.2025