Про буденне й про життя
Мандрівник
Він йде крізь степ, крізь хащі, крізь дощі,
Шукає щастя в далині чужій.
Сонце сідає — спогадом в душі,
А шлях все тліє — а не йде вгорі.
Він змінює міста, міняє краї,
І думає: «Ось-ось, почнуться мої.»
Та кожен ранок — сум і ті ж сліди,
Бо доля, схоже, там, де був і ти.
Замість звести хату — слід у піску,
Замість любові — спрага у листку.
Замість зростати — вітром до небес,
А вітер — віє, забирає все.
Він має руки — та нічого в них,
Лиш мрії, що згубилися в вітрах.
І марно день за днем, мов сни з дитинства,
Він грає роль, не маючи обличчя.
Бо доля — не на карті і не в мріях,
А в тому, що будуєш день за днем.
Та він, у тінях, блукає між подій,
І все живе — неначе у кіно.
Відредаговано: 27.07.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
