Про буденне й про життя

Моє серце скуте

Моє серце льодом скуте,

Я тепер нічого не відчуваю.

Життя, мов сміття, викунете геть.

І дзеркало з моїм лицем тріснуте знов.

 

Мо серце пітьмою окуте,

Я тепер лиш чорне бачу.

Життя, як мить, забуте,

І по щастю знову плачу.

 

Мо серце для всіх запнуте,

Я тепер нікого в нього не пускаю.

Життя тепер назавжди зіпсуте,

І рука твоя даремно простягнута.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше