Про буденне й про життя

Ролі

Ти міняєш ролі,

Мов ті течії у морі.

І немає більш сумної долі,

Чим жити у болі

З власної ж волі.

На вустах у тебе смак солі,

Бо течуть з очей вже сльози.

І згадуєш ти мимоволі

Повні радості часи у полі,

У школі і у домі,

Що минули разом із дитинством 

Мов  листя під вітру подувом.

Тобі лиш залишилось грати ролі,

Що дали руки "щасливої" недолі.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше