Про буденне й про життя

Скрута

Скрута в мить у нас настала.

До себе, мов матуся, пригортала,

Бур'яном у серці пророста.

Ми всі щодуху намагались

Від неї відректися назавжди.

Та вона лише зареготала

І нам глузливо усміхалась.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше