1 розділ

"Oh, the weather outside is frightful

But the fire is so delightful

And since we’ve no place to go

Let it snow, let it snow, let it snow…"

Суєту в магазині пом'якшувала музика.

… Переддень Нового року, метушня, ажіотаж у відділах, де можна щось придбати на подарунок близьким людям. Усі, хто був зайнятий роботою, або просто звик робити все в останній момент, саме 30 грудня вирішили відвідати магазини.

Валерія, не поспішаючи, ходила між рядами з іграшками: сестричка замовила святому Миколаю Олафа, улюбленого героя мультфільму "Крижане серце". Консультанта не було видно, тож, розраховуючи лише на свої сили, зайнялася пошуками.

...І тут вона побачила метрів за два від себе в руках юнака бажаного сніговика. Сестринські очі, повні надії, наївна віра у чарівну ніч надали впевненості Лері.

— Добрий день, — дівчина підійшла до незнайомця.

— Дякую, але вашої допомоги не потребую — самостійно знайшов те, що потрібно, — не подивившись на неї, відповів хлопець, віддаляючись від неї.

— Зачекайте, — зупинивши за рукав, продовжувала вона. — Я не продавець.

Піднявши брову, хлопець таки удостоїв її поглядом:

— Що ж тоді тобі треба від мене?

— Можливо, моє прохання здасться божевільним чи нахабним… Могли б ви віддати мені іграшку…

— Так і є: ідея божевільна, — він знову відвернувся від неї. — Бувай!

— Це було бажання маленької дитини! — хапалася за будь-який шанс Валерія, тиснула на співчуття. — Невже тобі хочеться розбити мрію?

— Послухай: я перший знайшов цього сніговика, мені він теж треба. А дитина… та купи щось інше. Яка їм різниця: кіт, собака, ведмідь…

— Ні, їй не байдуже. Олаф — її улюблений мультяшний герой, саме його вона попросила у святого Миколая.

— То знайди собі ще — подумаєш, проблема!

— Це вже третя крамниця — ніде немає, і тут мені не вдалося знайти її першою…

— Ну, вибач: хто рано встає, того й капці. Таке життя!

Очі зволожилися, але Лера не стала більше принижуватися перед ним.