Кохання

Ранок був чарівним. Молоде зелене листя на деревах, марево рожевих пелюстків на вишні вражало та надихало Галину. Тепле лагідне весняне сонце та спів горлиць дарували спокій та гармонію.

Галина дивилась на чудеса березня у віконце маршрутки, яка везла її на роботу, та насолоджувалась весною. На моніторі її мобільного з'явився напис:

- Привіт, Сирено!

Галина посміхнулась, та на її серці стало тепліше. День розпочався гарно, ще трохи та вони доїде до роботи - великої корпорації в центрі міста. Ранкові слова від незнайомця гріли душу, а уся ця історія щодо Інтернет спілкування розпочалась вже давно. Колись в інституті вона шукала свою половинку у вирі Інтернет мереж. Молода дівчина зареєструвалась на бігмір знайомствах з великим бажанням знайти того самого, та виклала свою найгарнішу фотку на фоні яблуневого цвіту. Було багато запрошень познайомитись ближче, декілька знайомств після швидкого спілкування на бігмір, але нічого нормального не вийшло. Одного разу Галина бігла щаслива на побачення з файним хлопцем з бігмір сайту, але він виявився зовсім іншим, бо поставив своє фото п’ятирічної давнини. Як хлопці  можуть на обличчя так швидко змінюватися за такий короткий час, молода дівчина не розуміла, при спілкування Артем був таким милим. Перед нею стояв цинічний, неприємний тип. Так помилитись в людині після місяця Інтернет спілкування. Галина ще декілька діб не могла оговтатись. Але вона так мріяла знайти свою долю, та знов шукала його. В неї було декілька цікавих зустрічей, але частіше з цього не було нічого вдалого. 

Спочатку в неї був дуже романтичний настрій та віра в щасливе майбутнє. Тут було стільки гарних хлопців з цікавою роботою, які досі не знайшли собі подружку. А потім... Після листування виявилось, що багато чоловіків мають не дуже шляхетні наміри, та заводити міцні стосунки з майбутнім одруженням в їх плани не  входило. Одних цікавив лише інтим, інші були одружені та шукали пригод на декілька днів, а для третіх взагалі це був лише жарт.

Після такого невдалого досвіду дівчина хотіла вже видалити свою сторінку з бігмір знайомств, а потім вирішила залишити все, як є. Тому одного разу, коли в неї  був жартівливий настрій, вона замінила на сторінці свою фотографію на чарівний малюнок русалки, а ім'я поставила Сирена замість свого. Після цього минуло багато часу, їй вже було двадцять шість років та вона працювала діловодом в компанії, яка займала декілька поверхів у високій будівлі в самому центрі Києва.

Коли одного разу Галина їхала додому, переглядала у смартфоні бігмір пошту та новини, вона випадково побачила, що хтось прислав на її профіль повідомлення:

- Привіт, Сирено!

Чомусь у неї виникла добра радісна посмішка та вона відповіла:

- Привіт!

Так усе й почалось.

На особистому фото хлопець стояв біля куща, але його зображення було таким маленьким, що обличчя не можливо було роздивитись. Якщо б вона випадково зустріла, то не впізнала.

Вони довго спілкувались про погоду, політику, рецепти, усе на світі та часто шуткували. Їй було легко з ним, вона відчула в ньому рідну душу, але зустрічатися з ним побоювалась, бо боялась знову помилитись. В особистому житті в неї не було усе рожево, вона так і не знайшла, кого шукала.

Галина під'їхала до офісу компанії, піднялась на 5 поверх, та зайшла до свого невеликого, але дуже гостинного кабінету. В її кабінеті  на підвіконні росли квіти, а на маленькому столі біля стіни стояли кавоварка та чайник, тому до неї іноді заходили в гості співробітники корпорації, щоб попити кави та поспілкуватись. 

Тільки Галина почала розбирати завали, сортувати документи на підпис, коли до неї забігла весела балакуча дівчина з довгим волоссям каштанового кольору. Це була її подруга  та бойовий товариш в цій компанії - приваблива секретарка Катруся.

Катруся зробила собі запашну каву та підійшла до  заклопотаної  Галини:

- Привіт, як справи?

- Гарно.

На моніторі знов з'явилось повідомлення від незнайомця:

- Може зустрінемося?

Катруся таємниче посміхнулась та запитала:

- Що знову твій? Та довго ще ти будеш чекати та лише спілкуватися? Ви так ніколи не зустрінетеся. Навіщо тобі такі довготривалі віртуальні відношення? Написали два – три листа, та одразу на побачення. Швидко побачиш, хто він.

- Я не знаю. Хочу краще про нього дізнатися. Ти краще розповіси, як твоє чергове нове побачення? Ви з ним вчора познайомились в Інтернеті.

- О. Це було щось! Макс запросив мене до гарного дорогого ресторану та подарував мені червону троянду. Це було захопливо, - мрійливо відповіла Катруся.

- Дівчата, привіт! Ранок починається з ароматної кави! – промовив гарний високий красень та підморгнув їм. Темне волосся, волошкові очі, довгі вії та спортивне мускулисте тіло подобалось майже усім жінкам. Багато хто з дівчат в їх корпорації був таємно закоханий у цього самовпевненого керівника відділу продаж. Віктор був двічі розведеним та знову шукав собі пару.

- Про що спілкуємось? – запитав Віктор.

- Обговорюємо Інтернет знайомства. Що про це думаєте? – кокетливо запитала Катруся, не зводячи веселих грайливих очей з Віктора.

Віктор неспішно налив собі гарячу каву, став у позу, яка вигідно підкреслювала його ідеальну фігуру та промовив з посмішкою березневого кота: