Глава 3

Аврора

Психований бог хоче битви, він без цього не може насолодитися глибокими вдихом та видихом — буде йому битва! Я зрозуміла, що Влад просто не може жити інакше, це його життєве кредо, профдеформація, адже адвокати люблять боротися і перемагати. От тільки цього разу ти взявся за непосильну справу, пане Симпатюлькин, перемогти не вийде, обламаєшся знову. Минули ті часи, коли мужики скрізь верховодили у цьому світі! Я на зло тобі триматимуся за цю роботу, щоб трохи похитнути твою самовпевненість та збити твою корону.

Сьогодні навіть прокинулася раніше, щоб зібратися на роботу з особливою ретельністю, щоб Влад помітив кожну дрібницю, адже він погрожував уважно за мною стежити. Ось і стеж, містере Ніяких поцілунків, як я виписую стегнами, як блищать мої ніжні губи, як грайливо розстебнутий верхній ґудзичок на блузці і як легко я справляюся з поставленими завданнями. Я мрію заткнути тебе за пояс, тепер це моя мета «номер один».

Я на такому адреналіні, що хочеться рвати та метати. Як подумаю про мого боса — груди одразу стають на два розміри більше, бо я їх випинаю, як бійцівський голуб, готуючись до чергового протистояння. Приїхала раніше, але чомусь водночас із ним.

— Гм, доброго ранку, босе. Все-таки прислухаєтеся до порад розумної дівчини, — киваю на паперовий стаканчик кави в його руках.

— Яка похвальна завзятість. На роботу, як на свято, Авросю? — Посміхаючись, швидко окидає мене оцінюючим поглядом і хмуриться. — Зайди до мого кабінету, є одна невідкладна справа. Двері прикрий щільніше! — Ох вже ці владні нотки, як же йому в кайф командувати. Кидає свою сумку в крісло, відкриває і дістає... а щоб мені — мій ліфчик.

— Подумав, може, це був твій улюблений, — кладе його переді мною на стіл і в сірих очах одразу застрибали бісики-пустуни.

— Оце вже не знала, що ти збираєш трофеї з подібних побачень. Залиш собі. Раптом він навіє тобі приємні спогади або поповнить твою колекцію. Не соромся, я нікому не скажу, у всіх бувають свої прибабахи. А свій улюблений ліфчик я на стрьомні побачення не одягаю і тобі його не покажу.

— Дуже треба, — кривиться у відповідь, висуває верхню шухляду свого столу і кидає його туди. Якось дивно, що в нього в кабінеті тепер є мій ліфчик. Так ти в нас ще й збоченець, Владичку. Мабуть, у тебе багато секретів, у такого чоловіка їх не може не бути. — Авросю, у мене буде до тебе ще одне прохання, вірніше вимога. Більше не користуйся своїми парфумами, коли йдеш на роботу.

— Чому? Вони тебе збуджують? — нахабно скидаю голову. Він не звільнить мене за моє зухвальство, ні, він чекатиме, коли я сама втечу. Але не дочекається!

— Дратують, — зустрічаємося поглядами. Ух, як пропалює мене своїм гарячим попелом! — Твій запах не дає мені зосередитися, занадто нудотний. А ще можна одягатися скромніше, у нас тут не будинок спокус, мені потрібні результати роботи, а не слинки, які мої хлопці пускатимуть, дивлячись на твою затягнуту в тісну спідницю дупу.

— Ого, який шикарний комплімент, одразу відчувається майстер слова, — всміхаюся своєю найзухвалішою посмішкою. — А тепер, коли бос перестав бурчати, може він дасть мені завдання на сьогоднішній день? Я горю бажанням попрацювати, щоб зайняти чимось свою затягнуту в тугу спідницю дупу.

— Ти мене провокуєш? — Підкидає брівки і підходить ближче, майже впритул, хвилюючи мене своєю близькістю. Треба ж, навіть забув про особистий простір. — Не сподівайся, я про тебе фантазувати не збираюся. Але я знаю, де ти можеш потренуватися у флірті. Попереджаю, старайся добре, Авросю, і без згоди свідка не повертайся. Знадобляться усі твої жіночі чари, можеш навіть другий ґудзичок зверху розстебнути і періодично облизувати губки, може клюне, тому що мужик він упертий, практично непробивний. Я поки що до нього підходу не знайшов, але раптом ти впораєшся, — мене напружує його посмішка, цей гад точно пошле мене в якесь неприємне місце. — Я напишу ім'я та адресу місця його роботи, бо вдома він взагалі говорити відмовляється. Задовольни мене хоч чимось, — чиркнувши на стікері адресу та прізвище можливого свідка, простягає мені папірець, граючи на губах знущальною посмішкою. — Хай щастить!

От же ж зараза така! Звісно, він відправив мене на рибний комбінат у обробний цех, де в повітрі висить концентрований та нудотний запах риби, де ти просочуєшся цим запахом за десять хвилин і ніякі французькі парфуми тебе вже не врятують, де працюють небалакучі, суворі мужлани, вкриті риб'ячою лускою і їм немає діла до моїх принад, я їх нервую, бо плутаюсь під ногами зі своїми дурними питаннями. Анатолій, наш свідок, виявився насправді не впертим, а боягузливим. Двометрова шафа, смердюча як столітній сом боїться, що люди обвинуваченого покарають його за правду. Господи, я так намучилася, спочатку мені хотілося розплакатися, а потім придушити і Анатолія, і мого боса за компанію.   

Я повернулася ні з чим, зла і тому дуже небезпечна. А він вже чекає, сидить у своєму кабінеті сам собі цар, відповідаючи на телефонні дзвінки.

— Фу, — морщиться, як тільки я увійшла, зачинивши за собою двері. — Який сморід. Тебе ніби цілий день возили у контейнері з дохлою рибою. Сподіваюся, ти його вмовила? — і знову ця знущальна посмішка. Він знає, що я не змогла. Він навмисне послав мене на завідомо провальне завдання. Але мені потрібна бодай якась перемога, я не можу вийти з кабінету боса переможеною, тим паче, що це наша з ним особиста війна.

— Анатолій просив дещо тобі передати, — із серйозним виглядом підходжу до нього, Влад явно не очікує нападу, а я вже в такому стані, що він не має шансів від мене відбитися. Різко обхоплюю долонями його обличчя і… цілую в губи. ...Риби йому ще довго тепер не захочеться. Але заради шокованого виразу обличчя мого боса, я б іще разочок зганяла на цей рибзавод.

Ці суворо підтиснуті губи виявляється такі м'які та смачні, так складно було від них відірватися. Тим паче, мій азарт підігріває той факт, що я краду заборонене, що мій бос категорично проти поцілунків. Не знаю чому, але в нього до них якесь болісне ставлення. Навіть приходить думка, що втомленому богу неврастеніку хтось розбив сердечко і швидше за все поцілунки ятрять його рани. Потрібно якось поцікавитися, посипати солі.