Глава 2

От козел, таки зачепив мене, розбудив звіра на свою голову. «Розбудив мій скажений вулик», як казала моя бабуся. Тепер кожна думка дзижчить бджолою з отруйним жалом. Кави йому захотілося! Ти подивися, «одна нога тут — інша там»! Я не для того закінчувала юридичний, щоб за кавою бігати!

Вискакую на вулицю й кручу головою на всі боки. Район не знайомий, де я візьму йому гарячу та якісну? Сідаю за кермо свого синього жука, тато подарував минулого року зі словами: «У кожного Жука має бути свій жук чи жучиха». Доведеться мчати туди, де я точно куплю смачну каву. Треба буде не забути в неї плюнути, дрібна помста повинна згладити гостру іронію сіроокого ірода.

Звичайно, поки я сюди-туди моталася пройшло аж цілих двадцять хвилин, тому вічно втомлений бог скривив таку міну ніби я прогуляла весь робочий день. Стою перед ним як змилений кінь, а він бровку свою вигинає, робить ковток і кривиться.

— Холодна. Бачу, Авросю, що ти навіть з елементарним не можеш упоратися. Забери від мене цю гидоту, — знову зеленію від його тону. На таких чоловіків хочеться наступити каблуком, але саме цього мені хочеться цапнути зубами за його рівний гарний ніс. Я розумію, що він робить це спеціально, що Влад тепер доколупуватиметься до всього, але він теж повинен розуміти, що здаватися я не збираюся і принижувати себе не дозволю. Хапаю зі злістю нещасний стаканчик з кавою, а цей розумник раптом випереджає мої думки:

— Тільки спробуй її на мене вилити, — звузив свої сірі очі, готується відбивати напад. Мені справді хотілося виплеснути йому цей ароматний напій на його білу сорочку, але я не збираюся бути для нього такою передбачуваною.

— Пийте, ваша високосте, і не викаблучуйтесь, — шиплю, нахилившись ближче. — Амріта і в теплому вигляді не втрачає своїх властивостей. Я через тебе вскочила колесом в яму і витратила бензин. Ти суперечиш своєму статусу у соцмережах.

— Який ще статус? Мене немає в соцмережах, — мій бос повільно закипає, не подобається, коли з ним так розмовляють.

— Впевнена, якби був, у тебе в статусі було б написано: «Адвокат може бути сволотою, але обов'язково ввічливою». Тобі не завадить повчитися ввічливості, можеш тренуватись на мені. І, будь ласка, дай мені вже нормальне завдання, а каву наступного разу купуй дорогою на роботу, як усі нормальні люди.

— Тоді я теж тебе попрошу дотримуватися дистанції та поважати мій особистий простір. Відсунься від мене, ти надто близько, — і як у нього виходить так вимовляти слова, що кожен мій нерв стискається пружинкою.

— Вчора це тебе не напружувало.

— Вчора ти згаяла свій шанс!

— І не шкодую!

— Я також радий. Уявляю, як би зараз нам було ніяково, — гмикає він. — Тоді ось тобі нормальне завдання, Авросю. Мені потрібно, щоб ти дістала всі справи, які вела суддя Агафонцева Світлана Іванівна. Хочу знати статистику та наскільки вона принципова. Я з нею ще не стикався, її призначили нещодавно, хочу розуміти, з ким ми маємо справу. Вже сьогодні, Авросю! Уперед!

— Мене звуть Аврора, — ціджу крізь зуби.

— Я називатиму тебе як забажаю, — нагороджує він мене знущальною усмішкою.

Вискакую з його кабінету… ні, я не грюкаю дверима, я йому такого не подарую, нехай не думає, що він мене вже дістав, зачиняю двері тихенько тремтячою нервовою рукою. Вродливий зараза, але нестерпний як тисяча чортів разом узятих! Набираю більше повітря в легені і чую:

— З бойовим хрещенням!

Розплющую очі і бачу усміхненого хлопця з купою папок в руках.

— Наш бос любить перевіряти на міцність, тому наберись терпіння, якщо потрібна робота. До речі, мене звати Антон.   

— А я Аврора. Головне, щоб це у нього вистачило терпіння. І наскільки численна команда?

— Нас лише дванадцять. Ходімо, покажу тобі твоє робоче місце, —ну, хоч колеги привітні та людяні на відміну від деяких.

— А дівчат скільки у нашому колективі?

— Ти і Лариса Павлівна, якщо її ще можна назвати дівчиною, — сміється рудуватий хлопець Антон. Мені він подобається, капловухий, з ластовинням на носі, але такий милий та щирий, що це одразу благотворно позначається на моїх нервах. Ось за таких треба заміж виходити, поряд з таким завжди почуватимешся королевою.

Я чесно намагалася знайти на суддю якомога більше інформації, зробила запит до архіву, склала таблицю, щоб втерти носа його високості і врешті-решт засиділася до пізнього вечора.

— Авросю, попереджаю, тут ночувати не можна, навіть якщо ти вмієш спати сидячи, — не витримав, приперся. — Ти мене затримуєш. Де результати?

— Що, знову не терпиться рвонути до того бару? Потрібно скинути напругу після вчорашньої невдачі? — коли я втомлена я теж стаю нестерпною.

— А хто тобі сказав, що я її не скинув? — усміхається він. Р-р-р, видно у людини талант не лише вигравати справи, а й дратувати людей.

— Познайомилась з колективом?

— З деякими. Але вже встигла закохатися в Антона.

— Не псуй мені пацана, тримайся від нього подалі. Антон мій. Він розумніший за всіх вас разом узятих, тож йому зараз не до кохання, у нього повно справ. Закохайся в якогось іншого, бажано свого рівня.

— У тебе чи що? — Він мене зараз таки дістане.

— Ха! — сміється, хитаючи головою. — Дівчинко, тобі до мого рівня ще далеко. …Ого, склала таблицю для моєї зручності? — Нахиляється нижче і заглядає в мій ноут. — Молодець. Навіть похвалити захотілося, — повертає до мене обличчя та зухвало посміхається. Може, різко схопити його за вуха, притягнути до себе та поцілувати в губи, засунути язика йому по самісінькі гланди, щоб боявся і більше не порушував мій особистий простір?

Влад

Тиждень видався до біса виснажливим, з ранку до ночі без перепочинку. Статус найкращого адвоката дається нелегко, потрібно постійно підтримувати планку. Тому сьогодні хочеться звільнитися від цієї напруги одним махом. Зазвичай мені допомагає крапля хорошого алкоголю, секс та розслаблююча ванна, але саме в такій послідовності. Ванну я прийму вдома, а ось пристойне бухло та секс можна отримати в барі «Апполо». Родзинка цього місця — секс там безкоштовний. Не те щоб я економив, просто ще не скотився до того рівня розпачу, щоб користуватися послугами повій. В «Апполо» ходять дівчата, яким потрібно для здоров'я, але які надто зайняті, щоб заводити постійні стосунки. Або зайнятися коханням з незнайомцем їх штовхають зовсім інші причини: розбите серце, помста колишньому і таке інше.