Сходить сонце зранку на весні,
Заглядає у віконце і будить очі ясні,
Пробуджує тебе й зганяє сни лиховісні.
Проміння освітлює зачароване лице,
Що боїться глянути у воду, мов в те дзеркальце.
Та вже сонце радо ранок починає,
Всіх на новий, щасливий початок закликає.
Тож прокидайся, хай ранок лінощі вимикає.
Тож посмізайся, хай тебе нічого вже не жахає.
Відредаговано: 13.03.2024