Зорі вказують дорогу
Мандрівнику сумному.
Душа і серце в нього крає,
Бо стежина додому не вертає.
Суворі чужиземнії края,
Так як дорощая домівочка своя.
Тоді зжалілася зоря:
"Ось де омріяна доріжечка твоя".
Мандрівник домівку свою відзнайшов
І помчав до неї стрімголов.
Там його чекають
Та й сльози утішають.
Відредаговано: 13.03.2024