Природа кличе в мандри

Сонце

Вже ховається за обрій сонце,

Своє проміння таки хова.

Та не сумуя я ні разу,

Бо краса його медова

На моєму обличчі

Назавжди посмішку схова.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше