Розділ 7

Лев

Образилася. Сидить і без кінця торкається своєї ніжної шийки, де я залишив їй засос. Мабуть, справді переборщив. Зло бере, що не стримався. Завела, одурманила, спровокувала. Плюс я давно не скидав напруги, звідси така гостра реакція. Мене чіпляє те, як вона сидить, її жести, запах, навіть те, як вона нервує!

Вперше в житті мої думки матеріалізувалися практично миттєво. Тільки вчора про неї думав — і на тобі маєш!

Коли вона увійшла до кімнати — мені на секунду здалося, що замість ібупрофену я випадково випив не ту пігулку і в мене почалися глюки. А потім у моїй крові вибухнула тестостеронова бомба і мене понесло.

Як змусити себе відмовитися від думки затягнути цю крихітку в моє ліжко? Дідько, таке враження, якщо я найближчим часом з кимось не замучу — мене паралізує нижче за поясу.

Мені не так просто догодити, я не на кожну дівчину западаю, бо маю свої тригери. І чомусь Юлька виявилася моїм ексклюзивом. Я ще це у барі під час нашого поцілунку відчув.

Впевнений, якщо ми з нею переспимо — це буде яскраво, смачно, саме так, як я полюбляю. Але є одна проблема. Мій батько. Це може зіпсувати його стосунки з ненаглядною Мартою, бо одружуватися з Юлькою я не збираюся. Ні з нею, ні з кимось ще. Для мене секс взагалі не причина одягати обручку.

А може, це вихід? Спокусити Юльку, потім порвати з нею і тим самим врятувати батька від утриманки Марти. Підло, звісно. Не в моєму стилі. Не такий я мудак, як вони всі про мене говорять. Але в житті ніхто за правилами не грає. Головне попередити, що я принципово не закохуюсь і щоб вона теж не мала жодних ілюзій щодо мене. Уламати недосвідчену та цнотливу дівчину не складно, а вона точно незаймана, тут навіть не треба бути лікарем. Дасть якщо не за три дні, то за тиждень точно. Дивно, що мене навіть не зупиняє її дружба з моєю колишньою, хоча б мало зупинити.

— Чому не їси? — я так довго мовчав, а потім так несподівано спитав, що бідолаха аж сіпнулася і подивилася на мене з таким подивом, що все одразу стає зрозуміло без слів. Що ж ти робитимеш з цією полохливою козулею. Ось знову… в її очах миготить те, що лоскоче мені душу і не тільки душу. Те, що в штанях теж відгукується.

— Даруй, що був таким неуважним, — підводжуся з місця і починаю накладати їй на тарілку всього потроху. — Тато розпитав твою мачуху про ваші уподобання в їжі та замовив з ресторану суворо за цим списком. Тобі треба підкріпитися, щоби були сили від мене відбиватися, — я не просто навалив їй купу їжі, я ще й голубець для неї на шматочки порізав. — Я теж вмію бути хорошим хлопчиком.

— Не вірю, — насупившись, обережно наколює виделкою шматочок м'яса, кладе в рот, жує, а я як заворожений дурень милуюсь процесом. В голову лізуть збочені думки. Блін, що зі мною не так? Коротнуло? А з іншого боку, я дорослий чоловік і дуже добре, що я знаю, що потрібно робити з жінкою.

— Жане Аркадійовичу, а в якій галузі медицини працює ваш Лев? — Звертається до батька, зі мною не хоче розмовляти. Ну-ну.

— Я кардіолог, — відповідаю, випередивши батька. Не хочеш зі мною говорити? Так я змушу, це я вмію. — Є якісь скарги? Можу дати безкоштовну консультацію, — перехоплюю її погляд.

— Не дай боже захворіти і потрапити до тебе, — трясе головою і тим самим знову мене чіпляє.

Батько веде Марту танцювати. Це ж треба так закохатися, ніби в нього другий пубертатний період. Почуваюся головою батьківського комітету на дитячому святі. Після пари медляків включить щось динамічне та запальне і потягне танцювати Юльку, а потім і мене, я його знаю.

— Тобто я тобі відверто не подобаюсь? — мені потрібно вивести її на емоції, тому продовжую ставити запитання.

— А тебе це дивує? Серйозно? — у блакитних очах хлюпається образа. Яка ж ти вразлива, наївна та юна.

— Мене багато чого дивує. Наприклад, чому в тебе не має хлопця, чому ти чіпляєшся в барах до чоловіків.

— Триста років ти мені потрібний, щоб до тебе чіплятися. Не лести собі, докторе Хаусе. Ти просто став знаряддям долі. Я програла парі і мала поцілувати другого, хто увійде до бару. А хлопця у мене немає, тому що я не хочу дарувати себе якомусь недоумку, у мене ще є час зустріти гідного та порядного чоловіка, — дивиться з підтекстом «і це точно не ти».

Ха, її неприступність і сердита моська починає мене не на жарт заводити. Юльчатай, ти сама запрошуєш мене почати полювання. І це розбурхує до стану кайфу. Давно я не мав таких відчуттів. Вибачай, дівчинко, та зупинитися на цьому етапі я вже не зможу.

Як я і припускав, тато тягне Юлю танцювати, стрибають радісно втрьох, я час від часу махаю їм ручкою, поки не настає моя черга. Щось мені підказує, що батько і Марта навмисно намагаються мене звести з Юлькою, щиро вірячи, що я прекрасна пара для цієї дівчинки, яку треба прилаштувати і що мені теж час одружуватися. Ну, наміри Марти зрозумілі, а ось мій батько… закохався і розгубив останні клепки. А нещодавно ж ще був солідним, серйозним бізнесменом.

Не відмовляюся, не викаблучуюся, йду танцювати під заводну «Дежавю» Пивоварова. Роблю старому приємно. Рухатися під музику я вмію, тим паче кожним своїм спокусливо-гарячим рухом переслідую чітку мету.

Помічаю, що коли опиняюся поряд із Юлею – їй явно бракує кисню. А ще казала, що я тобі огидний, брехунесо. Ловлю твою вібрацію, Крапелька. Мені подобається її прізвище. Бабоїд і Крапелька… прикольно.